A) Закон Гука B) Другий закон Ньютона C) Перший закон Ньютона D) Третій закон Ньютона
A) Сила тяжіння B) Дотична сила C) Нормальна сила D) Сила тертя
A) Другий закон Ньютона B) Третій закон Ньютона C) Закон інерції D) Перший закон Ньютона
A) Третій закон Ньютона B) Перший закон Ньютона C) Другий закон Ньютона D) Закон збереження енергії
A) Вага B) Щільність C) Меса D) Обсяг
A) Центр маси B) Момент інерції C) Крутний момент D) Кутовий момент
A) Крутний момент B) Тертя C) Сила D) Момент інерції
A) Сила B) Інерція C) Вага D) Меса
A) Кутове прискорення B) Кутова швидкість C) Кутова сила D) Кутовий момент
A) Векторна механіка B) Квантова механіка C) Ньютонівська механіка D) Теоретична механіка
A) Імпульс та швидкість B) Сила та прискорення C) Переміщення та час D) Кінетична енергія та потенційна енергія
A) Нільс Бор наприкінці 19-го століття. B) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше. C) Ісаак Ньютон у 17-му столітті. D) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття.
A) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки. B) Вона застосовується лише до неконсервативних сил. C) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю. D) Вона використовує лише векторні величини.
A) Механіка Ньютона та квантова механіка B) Векторна механіка та скалярна механіка C) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона D) Класична механіка та релятивістська механіка
A) Перетворення вейвлетів B) Перетворення Лежандра C) Перетворення Фур'є D) Перетворення Лапласа
A) Теорема Ферма B) Теорема Ньотер C) Теорема Паскаля D) Теорема Гауса
A) Ні, вона застосовна лише до класичних систем. B) Так, з деякими модифікаціями. C) Лише для нерелятивістської квантової механіки. D) Лише в контексті загальної теорії відносності.
A) Електромагнітні сили. B) Консервативні сили, такі як гравітація. C) Інерційні сили в неінерційних системах відліку. D) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя.
A) Вони вимагають використання конкретних систем координат. B) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат. C) Вони дійсні лише в декартових координатах. D) Вони змінюються з кожним перетворенням координат.
A) Наявність простого розв'язку, що включає параметри. B) Відсутність будь-якої математичної структури. C) Нерозв'язність сучасними методами. D) Вимагає лише чисельних розв'язків.
A) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов. B) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах. C) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта. D) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї.
A) Одна B) Чотири C) Три D) Дві
A) Узагальнені координати B) Декартові координати C) Ступені свободи D) Криволінійні координати
A) Ігноруючи їх B) За допомогою чисельних методів C) Як додаткові сили D) У геометричній моделі руху
A) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. B) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат. C) Ні. D) Так, вони є одним і тим же.
A) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\) B) \(\delta W=0\) C) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\) D) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\)
A) \(F=ma\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\)
A) реонні обмеження B) неголономні обмеження C) голономні обмеження D) склерономні обмеження
A) незалежний від часу (склерономний) B) неголономний C) залежний від часу (реономний) D) голономний
A) реономні B) неголономні C) склерономні D) голономні
A) реономічні B) склерономічні C) неголономічні D) голономічні
A) неголономні B) склерономні C) реономні D) голономні
A) Обидва є типами неголономних обмежень. B) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. C) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні. D) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать.
A) Обмеження є реономічними. B) Обмеження є неголономічними. C) Обмеження є склерономічними. D) Обмеження є голономічними.
A) Генераторна функція повинна бути лінійною. B) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці. C) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним. D) Координати та імпульси повинні бути незалежними.
A) +∂R/∂ζ B) +∂R/∂p C) −∂R/∂q D) −∂R/∂ζ̇
A) Тензорне поле B) Скалярне поле C) Градиент (4-градієнт) D) Векторне поле
A) Варіаційна похідна δ/δ. B) Щільність поля імпульсу π_i. C) Повна похідна ∂/∂. D) Інтеграл по об'єму V.
A) 2N. B) 4N. C) N. D) N2.
A) Термодинамічні цикли B) Закони збереження C) Дискретні симетрії D) Квантові стани
A) Вектор зміщення B) Кутовий момент C) Параметр s D) Постійна швидкість
A) Загальна енергія B) Прискорення C) Відповідні імпульси D) Кутова швидкість |