A) Перший закон Ньютона B) Закон Гука C) Другий закон Ньютона D) Третій закон Ньютона
A) Нормальна сила B) Сила тертя C) Дотична сила D) Сила тяжіння
A) Третій закон Ньютона B) Закон інерції C) Другий закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Другий закон Ньютона B) Закон збереження енергії C) Третій закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Вага B) Меса C) Щільність D) Обсяг
A) Кутовий момент B) Момент інерції C) Центр маси D) Крутний момент
A) Тертя B) Крутний момент C) Сила D) Момент інерції
A) Інерція B) Сила C) Вага D) Меса
A) Кутовий момент B) Кутова швидкість C) Кутова сила D) Кутове прискорення
A) Теоретична механіка B) Векторна механіка C) Ньютонівська механіка D) Квантова механіка
A) Сила та прискорення B) Переміщення та час C) Кінетична енергія та потенційна енергія D) Імпульс та швидкість
A) Нільс Бор наприкінці 19-го століття. B) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття. C) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше. D) Ісаак Ньютон у 17-му столітті.
A) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки. B) Вона застосовується лише до неконсервативних сил. C) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю. D) Вона використовує лише векторні величини.
A) Класична механіка та релятивістська механіка B) Векторна механіка та скалярна механіка C) Механіка Ньютона та квантова механіка D) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона
A) Перетворення вейвлетів B) Перетворення Лежандра C) Перетворення Фур'є D) Перетворення Лапласа
A) Теорема Гауса B) Теорема Ферма C) Теорема Паскаля D) Теорема Ньотер
A) Ні, вона застосовна лише до класичних систем. B) Лише в контексті загальної теорії відносності. C) Так, з деякими модифікаціями. D) Лише для нерелятивістської квантової механіки.
A) Інерційні сили в неінерційних системах відліку. B) Електромагнітні сили. C) Консервативні сили, такі як гравітація. D) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя.
A) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат. B) Вони змінюються з кожним перетворенням координат. C) Вони вимагають використання конкретних систем координат. D) Вони дійсні лише в декартових координатах.
A) Вимагає лише чисельних розв'язків. B) Нерозв'язність сучасними методами. C) Наявність простого розв'язку, що включає параметри. D) Відсутність будь-якої математичної структури.
A) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї. B) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах. C) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта. D) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов.
A) Дві B) Три C) Одна D) Чотири
A) Декартові координати B) Ступені свободи C) Криволінійні координати D) Узагальнені координати
A) Як додаткові сили B) За допомогою чисельних методів C) Ігноруючи їх D) У геометричній моделі руху
A) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат. B) Ні. C) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. D) Так, вони є одним і тим же.
A) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\) B) \(\delta W=0\) C) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\) D) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\) D) \(F=ma\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\)
A) голономні обмеження B) реонні обмеження C) склерономні обмеження D) неголономні обмеження
A) неголономний B) залежний від часу (реономний) C) голономний D) незалежний від часу (склерономний)
A) склерономні B) реономні C) неголономні D) голономні
A) неголономічні B) реономічні C) голономічні D) склерономічні
A) реономні B) неголономні C) склерономні D) голономні
A) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні. B) Обидва є типами неголономних обмежень. C) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. D) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать.
A) Обмеження є голономічними. B) Обмеження є неголономічними. C) Обмеження є склерономічними. D) Обмеження є реономічними.
A) Координати та імпульси повинні бути незалежними. B) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці. C) Генераторна функція повинна бути лінійною. D) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним.
A) +∂R/∂p B) +∂R/∂ζ C) −∂R/∂ζ̇ D) −∂R/∂q
A) Скалярне поле B) Градиент (4-градієнт) C) Тензорне поле D) Векторне поле
A) Варіаційна похідна δ/δ. B) Повна похідна ∂/∂. C) Інтеграл по об'єму V. D) Щільність поля імпульсу π_i.
A) N. B) 2N. C) N2. D) 4N.
A) Дискретні симетрії B) Термодинамічні цикли C) Закони збереження D) Квантові стани
A) Параметр s B) Постійна швидкість C) Кутовий момент D) Вектор зміщення
A) Кутова швидкість B) Відповідні імпульси C) Прискорення D) Загальна енергія |