A) Перший закон Ньютона B) Другий закон Ньютона C) Третій закон Ньютона D) Закон Гука
A) Сила тяжіння B) Дотична сила C) Сила тертя D) Нормальна сила
A) Закон інерції B) Третій закон Ньютона C) Другий закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Другий закон Ньютона B) Перший закон Ньютона C) Закон збереження енергії D) Третій закон Ньютона
A) Щільність B) Меса C) Обсяг D) Вага
A) Крутний момент B) Центр маси C) Момент інерції D) Кутовий момент
A) Тертя B) Момент інерції C) Сила D) Крутний момент
A) Меса B) Сила C) Інерція D) Вага
A) Кутове прискорення B) Кутова швидкість C) Кутовий момент D) Кутова сила
A) Квантова механіка B) Теоретична механіка C) Векторна механіка D) Ньютонівська механіка
A) Кінетична енергія та потенційна енергія B) Сила та прискорення C) Імпульс та швидкість D) Переміщення та час
A) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття. B) Ісаак Ньютон у 17-му столітті. C) Нільс Бор наприкінці 19-го століття. D) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше.
A) Вона застосовується лише до неконсервативних сил. B) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю. C) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки. D) Вона використовує лише векторні величини.
A) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона B) Векторна механіка та скалярна механіка C) Механіка Ньютона та квантова механіка D) Класична механіка та релятивістська механіка
A) Перетворення Фур'є B) Перетворення Лапласа C) Перетворення Лежандра D) Перетворення вейвлетів
A) Теорема Ферма B) Теорема Гауса C) Теорема Паскаля D) Теорема Ньотер
A) Лише для нерелятивістської квантової механіки. B) Лише в контексті загальної теорії відносності. C) Ні, вона застосовна лише до класичних систем. D) Так, з деякими модифікаціями.
A) Інерційні сили в неінерційних системах відліку. B) Консервативні сили, такі як гравітація. C) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя. D) Електромагнітні сили.
A) Вони змінюються з кожним перетворенням координат. B) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат. C) Вони вимагають використання конкретних систем координат. D) Вони дійсні лише в декартових координатах.
A) Наявність простого розв'язку, що включає параметри. B) Нерозв'язність сучасними методами. C) Вимагає лише чисельних розв'язків. D) Відсутність будь-якої математичної структури.
A) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта. B) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї. C) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах. D) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов.
A) Дві B) Чотири C) Три D) Одна
A) Криволінійні координати B) Узагальнені координати C) Декартові координати D) Ступені свободи
A) Ігноруючи їх B) У геометричній моделі руху C) Як додаткові сили D) За допомогою чисельних методів
A) Так, вони є одним і тим же. B) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. C) Ні. D) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат.
A) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\) B) \(\delta W=0\) C) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\) D) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\)
A) \(F=ma\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\)
A) склерономні обмеження B) неголономні обмеження C) реонні обмеження D) голономні обмеження
A) залежний від часу (реономний) B) неголономний C) незалежний від часу (склерономний) D) голономний
A) склерономні B) голономні C) реономні D) неголономні
A) неголономічні B) голономічні C) реономічні D) склерономічні
A) неголономні B) реономні C) голономні D) склерономні
A) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. B) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні. C) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать. D) Обидва є типами неголономних обмежень.
A) Обмеження є неголономічними. B) Обмеження є реономічними. C) Обмеження є голономічними. D) Обмеження є склерономічними.
A) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці. B) Координати та імпульси повинні бути незалежними. C) Генераторна функція повинна бути лінійною. D) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним.
A) +∂R/∂p B) −∂R/∂q C) +∂R/∂ζ D) −∂R/∂ζ̇
A) Скалярне поле B) Тензорне поле C) Векторне поле D) Градиент (4-градієнт)
A) Варіаційна похідна δ/δ. B) Щільність поля імпульсу π_i. C) Повна похідна ∂/∂. D) Інтеграл по об'єму V.
A) 2N. B) 4N. C) N2. D) N.
A) Термодинамічні цикли B) Квантові стани C) Закони збереження D) Дискретні симетрії
A) Кутовий момент B) Вектор зміщення C) Параметр s D) Постійна швидкість
A) Загальна енергія B) Відповідні імпульси C) Прискорення D) Кутова швидкість |