![]()
A) Велика молекула, що складається з повторюваних структурних одиниць B) Тип металу C) Один атом D) Невелика неорганічна молекула
A) Адитивна полімеризація B) Полімеризація з розкриттям кільця C) Полімеризація розкладання D) Конденсаційна полімеризація
A) Температура, при якій полімер переходить зі склоподібного стану в гумоподібний B) Температура, при якій полімер плавиться C) Температура, при якій полімер кристалізується D) Температура, при якій полімер розкладається
A) Для зменшення довжини полімерного ланцюга B) Для зменшення щільності полімеру C) Для покращення розчинності полімерів D) Для підвищення механічної міцності та стабільності
A) Для розщеплення полімерних ланцюгів B) Для зменшення довговічності полімеру C) Для зменшення гнучкості полімеру D) Для покращення або модифікації властивостей полімерів
A) Підвищена молекулярна маса призводить до більшої в'язкості B) Збільшення молекулярної маси зменшує в'язкість C) Молекулярна маса не впливає на в'язкість D) Підвищена молекулярна маса призводить до зниження еластичності
A) Для покращення розчинності полімерів B) Для підвищення температури склування C) Для пригнічення гнучкості полімерного ланцюга D) Сприяти утворенню дрібних кристалічних областей в полімері
A) Визначення кінетики деградації полімеру B) Пояснювати термодинаміку розчинів та сумішей полімерів C) Для моделювання конформації полімерного ланцюга D) Прогнозування механічних властивостей полімерів
A) Полімер з високим ступенем кристалічності B) Полімер, що складається з двох або більше різних мономерів C) Полімер з однією повторюваною одиницею D) Одна молекула мономеру
A) У склоподібному стані полімер твердий і крихкий B) Склоподібний стан сприяє гнучкості полімеру C) Склоподібний стан не впливає на властивості полімеру D) Склоподібний стан тільки для аморфних полімерів
A) Для зменшення розчинності полімерів B) Щоб викликати деградацію полімеру C) Для сприяння кристалізації полімеру D) Для підвищення механічної міцності та запобігання ковзанню полімерних ланцюгів
A) П'єр-Жіль Де Жен B) Флорі C) І. М. Ліфшиц D) Дой та Едвардс
A) Реалістичні моделі ланцюга B) Модель обмеженого обертання C) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка D) Ідеальні моделі ланцюга
A) Ланцюг з вільно обертовими зв'язками B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка C) Модель ротаційних ізомерних станів D) Модель обмеженого обертання
A) Позиції мінімумів у потенційній енергії обертання. B) Коефіцієнт Больцмана, що базується на потенційній енергії. C) Довжина персистентності. D) Фіксовані кути зв'язку, зумовлені хімічним зв'язком.
A) Модель ротаційних ізомерних станів. B) Модель ланцюга з вільно з'єднаними елементами. C) Модель нелінійної пружної деформації з обмеженою розтяжністю. D) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка.
A) Фізика конденсованого стану B) Хімія полімерів C) Термодинаміка D) Статистична фізика
A) Броунівський рух B) Простий випадковий рух C) Направлений рух D) Випадковий рух, що уникає самоперетинів
A) Розчинник "тета" B) Поганий розчинник C) Жоден з перелічених D) Хороший розчинник
A) 1/2 B) 1/3 C) 1/4 D) 3/5
A) Значно розширюється. B) Поводиться як тверда сфера. C) Формує фрактальну структуру. D) Стає ідеальним ланцюгом.
A) Жоден з перелічених B) Поганий розчинник C) Розчинник, що відповідає умові тета D) Хороший розчинник
A) Простий випадковий рух B) Випадковий рух, що уникає самоперетинів C) Направлений рух D) Броунівський рух
A) Приблизно 50 нм. B) Менше 10 нм. C) Більше 100 нм. D) Точно 25 нм.
A) √N. B) 0. C) bN. D) N/b.
A) x_rms = bN. B) x_rms = √bN. C) x_rms = b√N. D) x_rms = N/b.
A) Нормальний (гауссівський) розподіл B) Біноміальний розподіл C) Експоненціальний розподіл D) Однорідний розподіл
A) ⟨ri ⋅ rj⟩ = 3b²δij B) ⟨ri ⋅ rj⟩ = R² C) ⟨ri ⋅ rj⟩ = Nδij D) ⟨ri ⋅ rj⟩ = b²δij
A) ⟨R ⋅ R⟩ = Nb B) ⟨R ⋅ R⟩ = 3Nb² C) ⟨R ⋅ R⟩ = N²b² D) ⟨R ⋅ R⟩ = b³
A) Ω(R) = R / P(R) B) Ω(R) = cR C) Ω(R) = P(R) / c D) Ω(R) = cP(R)
A) S(R) = kB * Ω(R) B) S(R) = ln(kB * Ω(R)) C) S(R) = Ω(R) / kB D) S(R) = kB * ln(Ω(R))
A) ΔF = kBΔS(R) B) ΔF = TΔS(R) C) ΔF = S(R) / T D) ΔF = -TΔS(R) |