A) Тип металу B) Невелика неорганічна молекула C) Один атом D) Велика молекула, що складається з повторюваних структурних одиниць
A) Конденсаційна полімеризація B) Полімеризація розкладання C) Адитивна полімеризація D) Полімеризація з розкриттям кільця
A) Температура, при якій полімер кристалізується B) Температура, при якій полімер переходить зі склоподібного стану в гумоподібний C) Температура, при якій полімер розкладається D) Температура, при якій полімер плавиться
A) Для підвищення механічної міцності та стабільності B) Для покращення розчинності полімерів C) Для зменшення довжини полімерного ланцюга D) Для зменшення щільності полімеру
A) Для покращення або модифікації властивостей полімерів B) Для зменшення довговічності полімеру C) Для зменшення гнучкості полімеру D) Для розщеплення полімерних ланцюгів
A) Молекулярна маса не впливає на в'язкість B) Збільшення молекулярної маси зменшує в'язкість C) Підвищена молекулярна маса призводить до більшої в'язкості D) Підвищена молекулярна маса призводить до зниження еластичності
A) Для покращення розчинності полімерів B) Сприяти утворенню дрібних кристалічних областей в полімері C) Для пригнічення гнучкості полімерного ланцюга D) Для підвищення температури склування
A) Визначення кінетики деградації полімеру B) Пояснювати термодинаміку розчинів та сумішей полімерів C) Прогнозування механічних властивостей полімерів D) Для моделювання конформації полімерного ланцюга
A) Одна молекула мономеру B) Полімер з високим ступенем кристалічності C) Полімер з однією повторюваною одиницею D) Полімер, що складається з двох або більше різних мономерів
A) Склоподібний стан тільки для аморфних полімерів B) Склоподібний стан сприяє гнучкості полімеру C) У склоподібному стані полімер твердий і крихкий D) Склоподібний стан не впливає на властивості полімеру
A) Щоб викликати деградацію полімеру B) Для сприяння кристалізації полімеру C) Для підвищення механічної міцності та запобігання ковзанню полімерних ланцюгів D) Для зменшення розчинності полімерів
A) І. М. Ліфшиц B) Флорі C) П'єр-Жіль Де Жен D) Дой та Едвардс
A) Модель обмеженого обертання B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка C) Реалістичні моделі ланцюга D) Ідеальні моделі ланцюга
A) Модель обмеженого обертання B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка C) Модель ротаційних ізомерних станів D) Ланцюг з вільно обертовими зв'язками
A) Довжина персистентності. B) Фіксовані кути зв'язку, зумовлені хімічним зв'язком. C) Позиції мінімумів у потенційній енергії обертання. D) Коефіцієнт Больцмана, що базується на потенційній енергії.
A) Модель нелінійної пружної деформації з обмеженою розтяжністю. B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка. C) Модель ротаційних ізомерних станів. D) Модель ланцюга з вільно з'єднаними елементами.
A) Термодинаміка B) Статистична фізика C) Хімія полімерів D) Фізика конденсованого стану
A) Направлений рух B) Випадковий рух, що уникає самоперетинів C) Броунівський рух D) Простий випадковий рух
A) Розчинник "тета" B) Жоден з перелічених C) Поганий розчинник D) Хороший розчинник
A) 1/3 B) 1/4 C) 3/5 D) 1/2
A) Поводиться як тверда сфера. B) Значно розширюється. C) Формує фрактальну структуру. D) Стає ідеальним ланцюгом.
A) Хороший розчинник B) Розчинник, що відповідає умові тета C) Поганий розчинник D) Жоден з перелічених
A) Випадковий рух, що уникає самоперетинів B) Простий випадковий рух C) Направлений рух D) Броунівський рух
A) Більше 100 нм. B) Приблизно 50 нм. C) Точно 25 нм. D) Менше 10 нм.
A) bN. B) 0. C) √N. D) N/b.
A) x_rms = √bN. B) x_rms = bN. C) x_rms = N/b. D) x_rms = b√N.
A) Експоненціальний розподіл B) Однорідний розподіл C) Біноміальний розподіл D) Нормальний (гауссівський) розподіл
A) ⟨ri ⋅ rj⟩ = Nδij B) ⟨ri ⋅ rj⟩ = R² C) ⟨ri ⋅ rj⟩ = 3b²δij D) ⟨ri ⋅ rj⟩ = b²δij
A) ⟨R ⋅ R⟩ = Nb B) ⟨R ⋅ R⟩ = N²b² C) ⟨R ⋅ R⟩ = b³ D) ⟨R ⋅ R⟩ = 3Nb²
A) Ω(R) = cP(R) B) Ω(R) = R / P(R) C) Ω(R) = cR D) Ω(R) = P(R) / c
A) S(R) = kB * Ω(R) B) S(R) = Ω(R) / kB C) S(R) = kB * ln(Ω(R)) D) S(R) = ln(kB * Ω(R))
A) ΔF = kBΔS(R) B) ΔF = TΔS(R) C) ΔF = S(R) / T D) ΔF = -TΔS(R) |