A) Людвіг ван Бетховен.
B) Вольфганг Амадей Моцарт.
C) Йоганн Себастьян Бах.
D) Арнольд Шенберг.

A) Ритмічно.
B) Звичайний.
C) Синхронізовано.
D) Аметричний.

A) П'єро Лунер.
B) Чарівна флейта.
C) Клер де Лун.
D) Симфонія № 5.

A) Приємний і гармонійний звук.
B) Чітке співвідношення тоніки та домінанти.
C) Використання тільки мажорних акордів.
D) Брак тональної роздільної здатності.

A) Використання дисонансу без вирішення.
B) Суворе дотримання традиційних форм.
C) Акцент на гармонійну прогресію.
D) Фокус на ключові підписи.

A) Обмеження музики простими мелодіями.
B) Використання нетрадиційних методів отримання звуку на інструментах.
C) Використовуючи лише традиційні методи гри.
D) Гра в строгій класичній формі.

A) Це сприяло використанню народних елементів.
B) Це зробило музику більш консервативною.
C) Це зменшило дисонанси в музиці.
D) Це призвело до відмови від традиційних цінностей у мистецтві.

A) Техніка впорядкування висоти, динаміки та тривалості в серії.
B) Стиль народної музики.
C) Різновид мелодійної імпровізації.
D) Метод гри на фортепіано.

A) Систематичне розташування акордів.
B) Контрапункт на основі мажорних гам.
C) Взаємодія між незалежними лініями без традиційних тональних правил.
D) Мелодії, що завжди переходять у тоніку.