A) Людвіг ван Бетховен. B) Йоганн Себастьян Бах. C) Вольфганг Амадей Моцарт. D) Арнольд Шенберг.
A) Синхронізовано. B) Звичайний. C) Ритмічно. D) Аметричний.
A) Клер де Лун. B) Симфонія № 5. C) Чарівна флейта. D) П'єро Лунер.
A) Техніка впорядкування висоти, динаміки та тривалості в серії. B) Стиль народної музики. C) Різновид мелодійної імпровізації. D) Метод гри на фортепіано.
A) Приємний і гармонійний звук. B) Використання тільки мажорних акордів. C) Чітке співвідношення тоніки та домінанти. D) Брак тональної роздільної здатності.
A) Акцент на гармонійну прогресію. B) Суворе дотримання традиційних форм. C) Фокус на ключові підписи. D) Використання дисонансу без вирішення.
A) Використання нетрадиційних методів отримання звуку на інструментах. B) Гра в строгій класичній формі. C) Обмеження музики простими мелодіями. D) Використовуючи лише традиційні методи гри.
A) Систематичне розташування акордів. B) Мелодії, що завжди переходять у тоніку. C) Взаємодія між незалежними лініями без традиційних тональних правил. D) Контрапункт на основі мажорних гам.
A) Це зменшило дисонанси в музиці. B) Це сприяло використанню народних елементів. C) Це зробило музику більш консервативною. D) Це призвело до відмови від традиційних цінностей у мистецтві. |