A) Людвіг ван Бетховен.
B) Арнольд Шенберг.
C) Йоганн Себастьян Бах.
D) Вольфганг Амадей Моцарт.

A) Аметричний.
B) Звичайний.
C) Синхронізовано.
D) Ритмічно.

A) Клер де Лун.
B) Симфонія № 5.
C) П'єро Лунер.
D) Чарівна флейта.

A) Чітке співвідношення тоніки та домінанти.
B) Брак тональної роздільної здатності.
C) Використання тільки мажорних акордів.
D) Приємний і гармонійний звук.

A) Акцент на гармонійну прогресію.
B) Суворе дотримання традиційних форм.
C) Фокус на ключові підписи.
D) Використання дисонансу без вирішення.

A) Гра в строгій класичній формі.
B) Обмеження музики простими мелодіями.
C) Використання нетрадиційних методів отримання звуку на інструментах.
D) Використовуючи лише традиційні методи гри.

A) Це призвело до відмови від традиційних цінностей у мистецтві.
B) Це зменшило дисонанси в музиці.
C) Це зробило музику більш консервативною.
D) Це сприяло використанню народних елементів.

A) Метод гри на фортепіано.
B) Різновид мелодійної імпровізації.
C) Техніка впорядкування висоти, динаміки та тривалості в серії.
D) Стиль народної музики.

A) Мелодії, що завжди переходять у тоніку.
B) Контрапункт на основі мажорних гам.
C) Взаємодія між незалежними лініями без традиційних тональних правил.
D) Систематичне розташування акордів.