A) Вольфганг Амадей Моцарт. B) Арнольд Шенберг. C) Йоганн Себастьян Бах. D) Людвіг ван Бетховен.
A) Синхронізовано. B) Ритмічно. C) Аметричний. D) Звичайний.
A) Клер де Лун. B) Симфонія № 5. C) П'єро Лунер. D) Чарівна флейта.
A) Приємний і гармонійний звук. B) Використання тільки мажорних акордів. C) Чітке співвідношення тоніки та домінанти. D) Брак тональної роздільної здатності.
A) Стиль народної музики. B) Техніка впорядкування висоти, динаміки та тривалості в серії. C) Метод гри на фортепіано. D) Різновид мелодійної імпровізації.
A) Мелодії, що завжди переходять у тоніку. B) Взаємодія між незалежними лініями без традиційних тональних правил. C) Систематичне розташування акордів. D) Контрапункт на основі мажорних гам.
A) Це зробило музику більш консервативною. B) Це сприяло використанню народних елементів. C) Це призвело до відмови від традиційних цінностей у мистецтві. D) Це зменшило дисонанси в музиці.
A) Використання нетрадиційних методів отримання звуку на інструментах. B) Обмеження музики простими мелодіями. C) Використовуючи лише традиційні методи гри. D) Гра в строгій класичній формі.
A) Суворе дотримання традиційних форм. B) Акцент на гармонійну прогресію. C) Фокус на ключові підписи. D) Використання дисонансу без вирішення. |