A) Подвійна спіраль B) Циркуляр C) Одинарне пасмо D) Потрійна спіраль
A) Перекладає білки в генетичний код B) Переносить генетичну інформацію від ДНК до рибосоми C) Реплікує ДНК D) Стабілізує генетичну інформацію
A) Тринуклеотидна послідовність у мРНК, яка кодує певну амінокислоту B) Сегмент ДНК, який регулює експресію генів C) Білкова субодиниця D) Фермент в ядрі
A) ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) B) Клонування генів C) Секвенування ДНК D) Гель-електрофорез
A) Сегмент хромосомної ДНК B) Велика білкова структура в клітинній мембрані C) Невелика молекула РНК, що бере участь у синтезі білка D) Циркулярна молекула ДНК, знайдена в бактеріях, здатна до самостійної реплікації
A) Топоізомераза B) Геліказа C) ДНК-полімераза D) Лігаза
A) Транскрибує ДНК B) Стабілізує генетичний код C) З'єднує мРНК і рибосоми D) Переносить амінокислоти до рибосоми
A) Реплікація B) Переклад C) Мутація D) Транскрипція
A) Ендоплазматичний ретикулум B) Апарат Гольджі C) Ядро D) Мітохондрії
A) Джеймс Вейтсон B) Френсіс Крік C) Розалінд Франклін D) Англійський фізик Вільям Астбері
A) 1945 B) 1953 C) 1869 D) 1962
A) Джеймс Уотсон, Френсіс Крік та Морріс Вілкінс B) Розалінд Франклін, Ервін Чаргафф та Макс Перутц C) Вільям Астбері, Розалінд Франклін та Джеймс Уотсон D) Грегор Мендель, Фрідріх Мішер та Фоебус Левен
A) Відкриття структури ДНК. B) Модель подвійної спіралі ДНК. C) Правило Шарґаффа. D) Закони спадковості, отримані в результаті досліджень гороху.
A) Френсіс Крік B) Фобос Левен C) Ервін Чаргафф D) Джеймс Уотсон
A) Фізика, хімія та астрономія. B) Біологія, геологія та метеорологія. C) Генетика, біохімія, фізика, математика та інформатика (біоінформатика). D) Хімія, інженерія та філософія.
A) Джеймс Уотсон B) Грегор Мендель C) Френсіс Крік D) Фредерік Гріффіт
A) 1905 B) 1944 C) 1928 D) 1953
A) Генетична рекомбінація B) Вертикальна передача генів C) Мутація D) Горизонтальна передача генів (ГПГ)
A) Його полісахаридна капсула запобігає розпізнаванню імунною системою організму-хазяїна. B) Він має нерівномірний вигляд колоній. C) Він виробляє токсини, які вбивають організм-хазяїна. D) Він не містить генетичного матеріалу.
A) Один і той самий тип B) Відсутні антигени C) Різні типи D) Лише один загальний тип
A) Бактеріофаг B) Salmonella typhimurium C) Streptococcus pneumoniae D) Escherichia coli
A) Радіоактивний фосфор B) Радіоактивний вуглець C) Радіоактивний сірка D) Радіоактивний водень
A) Спектрофотометр B) Мікроскоп C) Центрифуга D) Кухонний блендер
A) Трансформація B) Трансдукція C) Реплікація D) Кон'югація
A) Неконсервативна реплікація B) Диперсна реплікація C) Консервативна реплікація D) Напівконсервативна реплікація
A) Використання методів комп'ютерних наук. B) Зосередження на хімічних речовинах, що містяться в живих організмах. C) Прогнозування генетичних мутацій. D) Вивчення біомолекул "з самого початку".
A) 1960-ті роки B) 1970-ті роки C) 1980-ті роки D) 1990-ті роки
A) Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) B) Трансфекція C) Молекулярне клонування D) Гель-електрофорез
A) Трансформація B) Трансдукція C) Трансфекція D) Кон'югація
A) Двовимірний гель-електрофорез B) SDS-PAGE (гель-електрофорез з використанням додецилсульфату натрію) C) Гель-електрофорез на агарозному гелі D) Гель-електрофорез на поліакриламідному гелі
A) Реверсна транскрипція з подальшою полімеразною ланцюговою реакцією (зворотнотранскрипційна ПЛР) B) Звичайна полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) C) Електрофорез у гелі D) Молекулярне клонування
A) Трансформація B) Направлена мутагенеза з використанням ПЛР C) Гель-електрофорез D) Трансфекція
A) Гель-електрофорез B) Молекулярне клонування C) Кількісна ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) D) Стандартна ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція)
A) Кон'югація B) Трансдукція C) Трансформація D) Трансфекція
A) Етидіум бромид B) Coomassie Brilliant Blue G-250 C) SYBR Green D) Метиленовий синій
A) 700 нм B) 465 нм C) 595 нм D) 620 нм
A) Патрісія Томас B) Меріон М. Бредфорд C) Едвін Сазерн D) Кері Малліс
A) Хлорид магнію B) Білки C) Етанол D) Сильні лужні буферні агенти, такі як додецилсульфат натрію (SDS)
A) Центрифугування B) Капілярний ефект C) Електрофорез D) Хроматографія
A) Західний блотинг (Western blotting) B) Східний блотинг (Eastern blotting) C) Північний блотинг (Northern blotting) D) Мікромасиви (Microarrays)
A) Нітроцелюлоза B) Нейлон C) Кремнієві чіпи D) Полівініліденфторид (PVDF)
A) ~500 мікрометрів у діаметрі B) ~200 мікрометрів у діаметрі C) ~50 мікрометрів у діаметрі D) ~100 мікрометрів у діаметрі
A) Полівініліденфторид (ПВДФ) B) Нейлонові мембрани C) Нітроцелюлоза D) Кремнієві чіпи
A) Вестерн-блоттинг B) Норзерн-блоттинг C) Істерн-блоттинг D) Мікрочипи
A) Аналіз точок мікромасиву. B) Гібридизація ДНК C) Хемілюмінесценція D) Електрофорез РНК
A) Метод Western blotting дозволяє виявляти посттрансляційні модифікації. B) Метод Northern blotting використовується для аналізу експресії генів. C) Метод Northern blotting використовується для аналізу РНК, тоді як метод Western blotting використовується для аналізу білків. D) Метод Northern blotting використовує антитіла, тоді як метод Western blotting – ні.
A) 50–100 нуклеотидів. B) 5–10 нуклеотидів. C) 20–25 нуклеотидів. D) 30–40 нуклеотидів.
A) Вимірюванням змін pH. B) За допомогою радіоактивності або флуоресценції. C) За допомогою електронної мікроскопії. D) За допомогою мас-спектрометрії.
A) Хроматографія. B) Віскометрія. C) Гель-електрофорез. D) Рентгеноструктурний аналіз. |