A) Подвійна спіраль B) Потрійна спіраль C) Циркуляр D) Одинарне пасмо
A) Стабілізує генетичну інформацію B) Переносить генетичну інформацію від ДНК до рибосоми C) Перекладає білки в генетичний код D) Реплікує ДНК
A) Білкова субодиниця B) Сегмент ДНК, який регулює експресію генів C) Фермент в ядрі D) Тринуклеотидна послідовність у мРНК, яка кодує певну амінокислоту
A) Гель-електрофорез B) Секвенування ДНК C) Клонування генів D) ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція)
A) Невелика молекула РНК, що бере участь у синтезі білка B) Циркулярна молекула ДНК, знайдена в бактеріях, здатна до самостійної реплікації C) Сегмент хромосомної ДНК D) Велика білкова структура в клітинній мембрані
A) Лігаза B) ДНК-полімераза C) Топоізомераза D) Геліказа
A) З'єднує мРНК і рибосоми B) Транскрибує ДНК C) Переносить амінокислоти до рибосоми D) Стабілізує генетичний код
A) Транскрипція B) Переклад C) Реплікація D) Мутація
A) Ендоплазматичний ретикулум B) Мітохондрії C) Апарат Гольджі D) Ядро
A) Розалінд Франклін B) Англійський фізик Вільям Астбері C) Френсіс Крік D) Джеймс Вейтсон
A) 1869 B) 1953 C) 1945 D) 1962
A) Розалінд Франклін, Ервін Чаргафф та Макс Перутц B) Джеймс Уотсон, Френсіс Крік та Морріс Вілкінс C) Вільям Астбері, Розалінд Франклін та Джеймс Уотсон D) Грегор Мендель, Фрідріх Мішер та Фоебус Левен
A) Модель подвійної спіралі ДНК. B) Відкриття структури ДНК. C) Закони спадковості, отримані в результаті досліджень гороху. D) Правило Шарґаффа.
A) Фобос Левен B) Джеймс Уотсон C) Ервін Чаргафф D) Френсіс Крік
A) Хімія, інженерія та філософія. B) Біологія, геологія та метеорологія. C) Генетика, біохімія, фізика, математика та інформатика (біоінформатика). D) Фізика, хімія та астрономія.
A) Грегор Мендель B) Френсіс Крік C) Джеймс Уотсон D) Фредерік Гріффіт
A) 1905 B) 1928 C) 1944 D) 1953
A) Генетична рекомбінація B) Вертикальна передача генів C) Горизонтальна передача генів (ГПГ) D) Мутація
A) Він не містить генетичного матеріалу. B) Він має нерівномірний вигляд колоній. C) Його полісахаридна капсула запобігає розпізнаванню імунною системою організму-хазяїна. D) Він виробляє токсини, які вбивають організм-хазяїна.
A) Один і той самий тип B) Відсутні антигени C) Різні типи D) Лише один загальний тип
A) Бактеріофаг B) Salmonella typhimurium C) Streptococcus pneumoniae D) Escherichia coli
A) Радіоактивний водень B) Радіоактивний сірка C) Радіоактивний фосфор D) Радіоактивний вуглець
A) Кухонний блендер B) Центрифуга C) Мікроскоп D) Спектрофотометр
A) Реплікація B) Трансдукція C) Трансформація D) Кон'югація
A) Неконсервативна реплікація B) Напівконсервативна реплікація C) Консервативна реплікація D) Диперсна реплікація
A) Прогнозування генетичних мутацій. B) Вивчення біомолекул "з самого початку". C) Зосередження на хімічних речовинах, що містяться в живих організмах. D) Використання методів комп'ютерних наук.
A) 1990-ті роки B) 1970-ті роки C) 1980-ті роки D) 1960-ті роки
A) Молекулярне клонування B) Гель-електрофорез C) Трансфекція D) Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)
A) Кон'югація B) Трансфекція C) Трансдукція D) Трансформація
A) Двовимірний гель-електрофорез B) Гель-електрофорез на поліакриламідному гелі C) Гель-електрофорез на агарозному гелі D) SDS-PAGE (гель-електрофорез з використанням додецилсульфату натрію)
A) Молекулярне клонування B) Звичайна полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) C) Електрофорез у гелі D) Реверсна транскрипція з подальшою полімеразною ланцюговою реакцією (зворотнотранскрипційна ПЛР)
A) Трансформація B) Трансфекція C) Направлена мутагенеза з використанням ПЛР D) Гель-електрофорез
A) Стандартна ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) B) Кількісна ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) C) Гель-електрофорез D) Молекулярне клонування
A) Трансдукція B) Трансфекція C) Трансформація D) Кон'югація
A) Етидіум бромид B) Coomassie Brilliant Blue G-250 C) SYBR Green D) Метиленовий синій
A) 700 нм B) 620 нм C) 595 нм D) 465 нм
A) Едвін Сазерн B) Патрісія Томас C) Меріон М. Бредфорд D) Кері Малліс
A) Етанол B) Хлорид магнію C) Сильні лужні буферні агенти, такі як додецилсульфат натрію (SDS) D) Білки
A) Центрифугування B) Капілярний ефект C) Хроматографія D) Електрофорез
A) Східний блотинг (Eastern blotting) B) Мікромасиви (Microarrays) C) Західний блотинг (Western blotting) D) Північний блотинг (Northern blotting)
A) Нітроцелюлоза B) Кремнієві чіпи C) Нейлон D) Полівініліденфторид (PVDF)
A) ~100 мікрометрів у діаметрі B) ~200 мікрометрів у діаметрі C) ~500 мікрометрів у діаметрі D) ~50 мікрометрів у діаметрі
A) Кремнієві чіпи B) Нейлонові мембрани C) Полівініліденфторид (ПВДФ) D) Нітроцелюлоза
A) Вестерн-блоттинг B) Норзерн-блоттинг C) Істерн-блоттинг D) Мікрочипи
A) Електрофорез РНК B) Хемілюмінесценція C) Гібридизація ДНК D) Аналіз точок мікромасиву.
A) Метод Western blotting дозволяє виявляти посттрансляційні модифікації. B) Метод Northern blotting використовується для аналізу РНК, тоді як метод Western blotting використовується для аналізу білків. C) Метод Northern blotting використовує антитіла, тоді як метод Western blotting – ні. D) Метод Northern blotting використовується для аналізу експресії генів.
A) 50–100 нуклеотидів. B) 20–25 нуклеотидів. C) 5–10 нуклеотидів. D) 30–40 нуклеотидів.
A) За допомогою мас-спектрометрії. B) Вимірюванням змін pH. C) За допомогою радіоактивності або флуоресценції. D) За допомогою електронної мікроскопії.
A) Віскометрія. B) Рентгеноструктурний аналіз. C) Гель-електрофорез. D) Хроматографія. |