![]()
A) Подвійна спіраль B) Одинарне пасмо C) Циркуляр D) Потрійна спіраль
A) Переносить генетичну інформацію від ДНК до рибосоми B) Стабілізує генетичну інформацію C) Реплікує ДНК D) Перекладає білки в генетичний код
A) Тринуклеотидна послідовність у мРНК, яка кодує певну амінокислоту B) Білкова субодиниця C) Сегмент ДНК, який регулює експресію генів D) Фермент в ядрі
A) ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) B) Гель-електрофорез C) Секвенування ДНК D) Клонування генів
A) Сегмент хромосомної ДНК B) Велика білкова структура в клітинній мембрані C) Циркулярна молекула ДНК, знайдена в бактеріях, здатна до самостійної реплікації D) Невелика молекула РНК, що бере участь у синтезі білка
A) Геліказа B) Топоізомераза C) Лігаза D) ДНК-полімераза
A) Переносить амінокислоти до рибосоми B) Транскрибує ДНК C) З'єднує мРНК і рибосоми D) Стабілізує генетичний код
A) Переклад B) Транскрипція C) Мутація D) Реплікація
A) Ядро B) Апарат Гольджі C) Ендоплазматичний ретикулум D) Мітохондрії
A) Англійський фізик Вільям Астбері B) Френсіс Крік C) Джеймс Вейтсон D) Розалінд Франклін
A) 1945 B) 1869 C) 1962 D) 1953
A) Джеймс Уотсон, Френсіс Крік та Морріс Вілкінс B) Розалінд Франклін, Ервін Чаргафф та Макс Перутц C) Грегор Мендель, Фрідріх Мішер та Фоебус Левен D) Вільям Астбері, Розалінд Франклін та Джеймс Уотсон
A) Правило Шарґаффа. B) Закони спадковості, отримані в результаті досліджень гороху. C) Модель подвійної спіралі ДНК. D) Відкриття структури ДНК.
A) Фобос Левен B) Ервін Чаргафф C) Френсіс Крік D) Джеймс Уотсон
A) Біологія, геологія та метеорологія. B) Генетика, біохімія, фізика, математика та інформатика (біоінформатика). C) Хімія, інженерія та філософія. D) Фізика, хімія та астрономія.
A) Фредерік Гріффіт B) Грегор Мендель C) Джеймс Уотсон D) Френсіс Крік
A) 1928 B) 1953 C) 1944 D) 1905
A) Генетична рекомбінація B) Вертикальна передача генів C) Горизонтальна передача генів (ГПГ) D) Мутація
A) Він має нерівномірний вигляд колоній. B) Він не містить генетичного матеріалу. C) Він виробляє токсини, які вбивають організм-хазяїна. D) Його полісахаридна капсула запобігає розпізнаванню імунною системою організму-хазяїна.
A) Відсутні антигени B) Один і той самий тип C) Різні типи D) Лише один загальний тип
A) Salmonella typhimurium B) Бактеріофаг C) Streptococcus pneumoniae D) Escherichia coli
A) Радіоактивний вуглець B) Радіоактивний фосфор C) Радіоактивний сірка D) Радіоактивний водень
A) Мікроскоп B) Кухонний блендер C) Центрифуга D) Спектрофотометр
A) Трансдукція B) Реплікація C) Трансформація D) Кон'югація
A) Неконсервативна реплікація B) Диперсна реплікація C) Напівконсервативна реплікація D) Консервативна реплікація
A) Вивчення біомолекул "з самого початку". B) Зосередження на хімічних речовинах, що містяться в живих організмах. C) Прогнозування генетичних мутацій. D) Використання методів комп'ютерних наук.
A) 1990-ті роки B) 1970-ті роки C) 1980-ті роки D) 1960-ті роки
A) Молекулярне клонування B) Трансфекція C) Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) D) Гель-електрофорез
A) Трансформація B) Трансдукція C) Трансфекція D) Кон'югація
A) Гель-електрофорез на агарозному гелі B) Двовимірний гель-електрофорез C) Гель-електрофорез на поліакриламідному гелі D) SDS-PAGE (гель-електрофорез з використанням додецилсульфату натрію)
A) Звичайна полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) B) Реверсна транскрипція з подальшою полімеразною ланцюговою реакцією (зворотнотранскрипційна ПЛР) C) Молекулярне клонування D) Електрофорез у гелі
A) Трансфекція B) Трансформація C) Гель-електрофорез D) Направлена мутагенеза з використанням ПЛР
A) Стандартна ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) B) Кількісна ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) C) Молекулярне клонування D) Гель-електрофорез
A) Трансдукція B) Трансфекція C) Трансформація D) Кон'югація
A) SYBR Green B) Coomassie Brilliant Blue G-250 C) Метиленовий синій D) Етидіум бромид
A) 700 нм B) 465 нм C) 595 нм D) 620 нм
A) Кері Малліс B) Едвін Сазерн C) Патрісія Томас D) Меріон М. Бредфорд
A) Білки B) Етанол C) Хлорид магнію D) Сильні лужні буферні агенти, такі як додецилсульфат натрію (SDS)
A) Хроматографія B) Центрифугування C) Капілярний ефект D) Електрофорез
A) Східний блотинг (Eastern blotting) B) Західний блотинг (Western blotting) C) Мікромасиви (Microarrays) D) Північний блотинг (Northern blotting)
A) Кремнієві чіпи B) Нітроцелюлоза C) Полівініліденфторид (PVDF) D) Нейлон
A) ~500 мікрометрів у діаметрі B) ~200 мікрометрів у діаметрі C) ~100 мікрометрів у діаметрі D) ~50 мікрометрів у діаметрі
A) Нейлонові мембрани B) Нітроцелюлоза C) Кремнієві чіпи D) Полівініліденфторид (ПВДФ)
A) Норзерн-блоттинг B) Вестерн-блоттинг C) Мікрочипи D) Істерн-блоттинг
A) Аналіз точок мікромасиву. B) Електрофорез РНК C) Хемілюмінесценція D) Гібридизація ДНК
A) Метод Western blotting дозволяє виявляти посттрансляційні модифікації. B) Метод Northern blotting використовує антитіла, тоді як метод Western blotting – ні. C) Метод Northern blotting використовується для аналізу РНК, тоді як метод Western blotting використовується для аналізу білків. D) Метод Northern blotting використовується для аналізу експресії генів.
A) 5–10 нуклеотидів. B) 20–25 нуклеотидів. C) 50–100 нуклеотидів. D) 30–40 нуклеотидів.
A) За допомогою мас-спектрометрії. B) За допомогою електронної мікроскопії. C) За допомогою радіоактивності або флуоресценції. D) Вимірюванням змін pH.
A) Віскометрія. B) Хроматографія. C) Рентгеноструктурний аналіз. D) Гель-електрофорез. |