![]()
A) Мідь B) Золото C) Алюміній D) Срібло
A) Цинк B) Меркурій. C) Свинцевий. D) Залізо
A) Срібло B) Алюміній C) Мідь D) Залізо
A) Цинк B) Нікель. C) Алюміній D) Хром
A) Золото B) Срібло C) Алюміній D) Мідь
A) Залізо B) Золото C) Мідь D) Алюміній
A) Залізо B) Золото C) Платина D) Мідь
A) Нікель. B) Золото C) Цинк D) Титан
A) Титан B) Амальгама C) Срібло D) Мідь
A) Вольфрам B) Золото C) Срібло D) Мідь
A) Латунь. B) Титан C) Мідь D) Сталь
A) Мідь B) Сталь C) Титан D) Алюміній
A) Цинк B) Алюміній C) Срібло D) Мідь
A) Залізо B) Кремній C) Золото D) Алюміній
A) Залізо B) Срібло C) Мідь D) Титан
A) Від англосаксонського слова 'mete', що означає 'речовина'. B) Від давньогрецького слова 'μέταλλον' (métallon), що означає 'шахта, кар'єр, метал'. C) Від латинського слова 'metallum', що означає 'руда'. D) Від санскритського слова 'mrita', що означає 'мінерал'.
A) Крихкість B) Нездатність до відбиття світла C) Відносно хороша провідність електрики та тепла D) Високі температури плавлення
A) Вивчення газів B) Вивчення неметалевих мінералів C) Вивчення органічних сполук D) Загальна наука про метали
A) Залізо B) Золото C) Мідь D) Літій (0,534 г/см³)
A) Водневий зв'язок B) Ненаправлений металевий зв'язок C) Іонний зв'язок D) Ковалентний зв'язок
A) Об'ємно-центрична кубічна (bcc). B) Кубічна структура, що нагадує алмаз. C) Гранецентрична кубічна (fcc) та гексагонально-щільно упакована (hcp). D) Проста кубічна.
A) Він залишається неметалом. B) Він поступово перетворюється на метал. C) Він перетворюється на газ. D) Він утворює сплав з іншими елементами.
A) Вони випромінюють світло. B) Вони прозорі. C) Вони виглядають непрозорими. D) Вони напівпрозорі.
A) 4,5 г/см³ B) 22,59 г/см³ C) 8,9 г/см³ D) 7,9 г/см³
A) Це робить метали крихкими. B) Це може призвести до переміщення структурних дефектів, таких як межі зерен і дислокації. C) Це не має жодного впливу. D) Це може призвести до того, що метали втратять свою провідність.
A) Магній B) Алюміній C) Натрій D) Літій
A) Виключно корпуси електронних пристроїв B) Упаковка продуктів харчування C) Виробництво текстильних виробів D) Будівництво багатоповерхових будівель та мостів
A) Дорогоцінні метали більше не використовуються. B) Використовуються лише золото та срібло. C) Вони використовуються лише для виготовлення ювелірних виробів. D) Метали, що використовуються для виготовлення монет, охоплюють щонайменше 23 хімічні елементи.
A) Матовий B) Прозорий C) Непрозорий D) Блискучий
A) Наявність великого енергетичного зазору між валентною зоною та зоною провідності. B) Низька щільність вільних електронів. C) Електронна структура з делокалізованими електронними станами поблизу рівня Фермі. D) Високий коефіцієнт теплового розширення.
A) Марганець. B) Плутоній. C) Срібло. D) Золото.
A) Закон Відемана-Франца. B) Закон Ома. C) Закон Кірхгофа. D) Статистика Фермі-Дірака.
A) Лише за допомогою фононів. B) За допомогою електронів. C) За допомогою конвекції в рідкій фазі. D) За допомогою випромінювання.
A) Модель вільних електронів. B) Модель Бора. C) Кінетична теорія молекул. D) Закон ідеального газу.
A) Закони Ньютона. B) Класична механіка. C) Теорія функціоналу густини. D) Термодинаміка.
A) Амфотерні оксиди B) Кислотні оксиди C) Основні оксиди D) Нейтральні оксиди
A) Азот B) Сірка C) Арсен D) Кисень
A) Упаковка продуктів харчування B) Електрична проводка C) Фарби для автомобілів D) Будівництво
A) Сплави алюмінію B) Сплави магнію C) Сплави заліза D) Сплави міді
A) Амфотерний B) Суворо кислий C) Нейтральний D) Основний
A) Жовтий B) Фіолетовий C) Світло-блакитний D) Темно-блакитний
A) Оганесон B) Францій C) Фермій D) Астат
A) Вище 2000 °C B) В межах від 1000 до 1500 °C C) Нижче 1000 °C D) Приблизно 500 °C
A) Низька температура плавлення B) Магнітні властивості C) Крихкість D) Стійкість до корозії
A) Висока економічна цінність B) Стійкий до корозії C) Легко піддається окисленню або корозії D) Крихкість
A) Промислове обладнання B) Електрична провідність C) Конструкційні застосування D) Декоративні цілі
A) Каталітичні нейтралізатори B) Сільськогосподарські добрива C) Виробництво текстильних виробів D) Збереження продуктів харчування
A) Золото B) Алюміній C) Мідь D) Висмут
A) Нікель B) Платина C) Срібло D) Золото
A) Висока внутрішня вартість B) Вища за вартість дорогоцінних металів C) Низька внутрішня вартість D) Відповідає вартості дорогоцінних металів
A) Злиття нейтронних зірок B) Планетарна конденсація C) Нуклеосинтез у зірках D) Захоплення нейтронів
A) Процес s оминає нестабільні ядра, на відміну від процесу r. B) Процес s передбачає повільне захоплення нейтронів, що дозволяє бета-розпад, тоді як процес r відбувається швидко, без часу для розпаду. C) Обидва процеси передбачають швидке захоплення нейтронів. D) Процес r утворює лише елементи, легші за залізо.
A) Залізо B) Мідь C) Графіт D) Ртуть
A) r-процес B) Ядерна синтез у зірках C) Планетарна конденсація D) s-процес
A) 10% B) 50% C) Приблизно 25% D) 75%
A) Силікатні мінерали з низькою щільністю B) Сульфідні мінерали з високою щільністю C) Металічні мінерали D) Карбонати
A) 500 метрів B) 10 000 миль C) 100 кілометрів D) Майже 700 світлових років
A) Процеси переробки та повторного використання B) Електроліз C) Методи геологічної розвідки D) Пірометалургія
A) Електроліз B) Гідрометалургія C) Виплавка з використанням вуглецю D) Пірометалургія
A) XIII століття B) XIX століття C) XX століття D) XVIII століття
A) Тубага B) Толедська сталь C) Бронза D) Сталь
A) Іранське плато у п'ятому тисячолітті до нашої ери. B) Анатолія у 1800 році до нашої ери. C) Толедо, Іспанія, приблизно у 500 році до нашої ери. D) Доколумбова Америка між 300 і 500 роками нашої ери.
A) Під час пунічних війн B) У пізній третій тисячолітті до нашої ери C) У 1800 році до нашої ери D) Приблизно у 2000 році до нашої ери
A) Єгипетські гробниці B) Іранське плато C) Доколумбова Панама та Коста-Рика D) Археологічний об'єкт в Анатолії (Каман-Калехьоюк)
A) Корінні жителі Еквадору B) Американці доколумбової епохи C) Древні китайці D) Рим, через Ганнібала
A) Арістотель B) Піфагор C) Платон D) Сократ
A) Ванноккіо Бірінгуччо B) Георгій Агрикола C) Альберт Великий D) Антоніо де Ульоа
A) Метеорологія B) De la Pirotechnia (1540) C) De Natura Fossilium D) De Re Metallica
A) 1900-і роки B) 1700-і роки C) До 1960-х років D) 1800-і роки
A) 1824 B) 1910 C) 1809 D) 1886
A) Легкість B) Хімічна реакційна здатність C) Низька щільність D) Висока щільність
A) 1937 B) 1886 C) 1824 D) 1910
A) Cessna 172 B) Concorde C) Boeing 747 D) F-100 Super Sabre
A) 1960 B) 1937 C) 1950 D) 1971
A) 1824 B) 1886 C) 1910 D) 1890-ті роки
A) Алюміній B) Скандій C) Титан D) Залізо
A) Перша світова війна B) Холодна війна C) Корейська війна D) Друга світова війна
A) 50% B) 95% C) 85% D) 99,9%
A) Німеччина B) Франція C) СРСР D) Японія
A) 1910 B) 1960-ті роки C) 1950-ті роки D) 1932
A) фон Вельсбах B) Кларк і Вудс C) П'єр Бертьє D) Генрі Бессемер
A) Кларк і Вудс B) П'єр Бертьє C) фон Вельсбах D) Генрі Бессемер
A) 1912 B) 1855 C) 1906 D) 1872
A) Елемент №72 B) Елемент №75 C) Елемент №82 D) Елемент №71, касіопеум (пізніше відомий як лютецій)
A) Кассіопея B) Гафній C) Реній D) Лютецій
A) 1944 B) 1945 C) 1912 D) 1940
A) Уран B) Плутоній C) Нептуній D) Кюрій
A) Стійкість до окислення B) Низька стійкість до корозії C) Хороша пластичність при низьких температурах D) Міцність при високих температурах
A) 1952 B) 1949 C) 1975 D) 1960
A) Ni80P20 B) Au75Si25 C) Fe70Ni30 D) CuZrAl
A) Виробництво текстильних виробів B) Упаковка продуктів харчування C) Високоефективні трансформатори D) Будівництво
A) Водень B) Кисень C) Азот D) Вуглець
A) Спеціальні магнітні властивості B) Низька щільність C) Висока теплопровідність D) Прозорість
A) Ni-Ti (нікель-титан) B) Al-Mn (алюміній-марганець) C) Au-Cd (золото-кадмій) D) NaCd2 (натрій-кадмій)
A) Ден Шехтман, 1984 B) Ден Шехтман, 2011 C) Лінус Польінг, 1955 D) Лінус Польінг, 1923
A) П'ятикратна симетрія B) Шестикратна симетрія C) Чотирикратна симетрія D) Двократна симетрія
A) Ікосаедрид Al63Cu24Fe13 B) Ni-Ti C) Au-Cd D) NaCd2
A) Лінус Поль B) Дослідники сплавів золота та кадмію C) Ден Шехтман D) Дослідники сплавів нікелю та титану
A) Альберт Ейнштейн B) Енріко Фермі C) Цзянь-Вей Є D) Нільс Бор
A) CuZn B) Ti3SiC2 C) Fe3C D) Al2O3 |