![]()
A) Золото B) Срібло C) Мідь D) Алюміній
A) Залізо B) Цинк C) Меркурій. D) Свинцевий.
A) Алюміній B) Залізо C) Мідь D) Срібло
A) Цинк B) Алюміній C) Нікель. D) Хром
A) Срібло B) Алюміній C) Золото D) Мідь
A) Алюміній B) Золото C) Мідь D) Залізо
A) Мідь B) Платина C) Залізо D) Золото
A) Титан B) Цинк C) Золото D) Нікель.
A) Срібло B) Мідь C) Амальгама D) Титан
A) Золото B) Срібло C) Вольфрам D) Мідь
A) Титан B) Сталь C) Мідь D) Латунь.
A) Алюміній B) Титан C) Мідь D) Сталь
A) Срібло B) Цинк C) Мідь D) Алюміній
A) Алюміній B) Залізо C) Кремній D) Золото
A) Мідь B) Залізо C) Срібло D) Титан
A) Від давньогрецького слова 'μέταλλον' (métallon), що означає 'шахта, кар'єр, метал'. B) Від англосаксонського слова 'mete', що означає 'речовина'. C) Від латинського слова 'metallum', що означає 'руда'. D) Від санскритського слова 'mrita', що означає 'мінерал'.
A) Нездатність до відбиття світла B) Високі температури плавлення C) Відносно хороша провідність електрики та тепла D) Крихкість
A) Загальна наука про метали B) Вивчення неметалевих мінералів C) Вивчення органічних сполук D) Вивчення газів
A) Літій (0,534 г/см³) B) Золото C) Мідь D) Залізо
A) Ковалентний зв'язок B) Водневий зв'язок C) Ненаправлений металевий зв'язок D) Іонний зв'язок
A) Гранецентрична кубічна (fcc) та гексагонально-щільно упакована (hcp). B) Об'ємно-центрична кубічна (bcc). C) Кубічна структура, що нагадує алмаз. D) Проста кубічна.
A) Він утворює сплав з іншими елементами. B) Він поступово перетворюється на метал. C) Він перетворюється на газ. D) Він залишається неметалом.
A) Вони прозорі. B) Вони виглядають непрозорими. C) Вони напівпрозорі. D) Вони випромінюють світло.
A) 4,5 г/см³ B) 22,59 г/см³ C) 8,9 г/см³ D) 7,9 г/см³
A) Це може призвести до того, що метали втратять свою провідність. B) Це робить метали крихкими. C) Це може призвести до переміщення структурних дефектів, таких як межі зерен і дислокації. D) Це не має жодного впливу.
A) Літій B) Магній C) Натрій D) Алюміній
A) Упаковка продуктів харчування B) Виключно корпуси електронних пристроїв C) Будівництво багатоповерхових будівель та мостів D) Виробництво текстильних виробів
A) Використовуються лише золото та срібло. B) Метали, що використовуються для виготовлення монет, охоплюють щонайменше 23 хімічні елементи. C) Дорогоцінні метали більше не використовуються. D) Вони використовуються лише для виготовлення ювелірних виробів.
A) Матовий B) Прозорий C) Непрозорий D) Блискучий
A) Низька щільність вільних електронів. B) Наявність великого енергетичного зазору між валентною зоною та зоною провідності. C) Високий коефіцієнт теплового розширення. D) Електронна структура з делокалізованими електронними станами поблизу рівня Фермі.
A) Срібло. B) Золото. C) Марганець. D) Плутоній.
A) Статистика Фермі-Дірака. B) Закон Кірхгофа. C) Закон Відемана-Франца. D) Закон Ома.
A) За допомогою випромінювання. B) За допомогою електронів. C) Лише за допомогою фононів. D) За допомогою конвекції в рідкій фазі.
A) Модель вільних електронів. B) Закон ідеального газу. C) Модель Бора. D) Кінетична теорія молекул.
A) Теорія функціоналу густини. B) Закони Ньютона. C) Класична механіка. D) Термодинаміка.
A) Амфотерні оксиди B) Основні оксиди C) Нейтральні оксиди D) Кислотні оксиди
A) Арсен B) Сірка C) Кисень D) Азот
A) Упаковка продуктів харчування B) Будівництво C) Фарби для автомобілів D) Електрична проводка
A) Сплави магнію B) Сплави алюмінію C) Сплави заліза D) Сплави міді
A) Основний B) Амфотерний C) Нейтральний D) Суворо кислий
A) Фіолетовий B) Жовтий C) Світло-блакитний D) Темно-блакитний
A) Фермій B) Францій C) Оганесон D) Астат
A) Вище 2000 °C B) Приблизно 500 °C C) В межах від 1000 до 1500 °C D) Нижче 1000 °C
A) Стійкість до корозії B) Низька температура плавлення C) Крихкість D) Магнітні властивості
A) Стійкий до корозії B) Легко піддається окисленню або корозії C) Висока економічна цінність D) Крихкість
A) Конструкційні застосування B) Промислове обладнання C) Електрична провідність D) Декоративні цілі
A) Збереження продуктів харчування B) Сільськогосподарські добрива C) Каталітичні нейтралізатори D) Виробництво текстильних виробів
A) Мідь B) Алюміній C) Золото D) Висмут
A) Золото B) Платина C) Срібло D) Нікель
A) Відповідає вартості дорогоцінних металів B) Вища за вартість дорогоцінних металів C) Низька внутрішня вартість D) Висока внутрішня вартість
A) Планетарна конденсація B) Захоплення нейтронів C) Нуклеосинтез у зірках D) Злиття нейтронних зірок
A) Процес s оминає нестабільні ядра, на відміну від процесу r. B) Процес r утворює лише елементи, легші за залізо. C) Обидва процеси передбачають швидке захоплення нейтронів. D) Процес s передбачає повільне захоплення нейтронів, що дозволяє бета-розпад, тоді як процес r відбувається швидко, без часу для розпаду.
A) Графіт B) Ртуть C) Мідь D) Залізо
A) Планетарна конденсація B) r-процес C) s-процес D) Ядерна синтез у зірках
A) 75% B) Приблизно 25% C) 50% D) 10%
A) Сульфідні мінерали з високою щільністю B) Карбонати C) Металічні мінерали D) Силікатні мінерали з низькою щільністю
A) Майже 700 світлових років B) 10 000 миль C) 100 кілометрів D) 500 метрів
A) Пірометалургія B) Процеси переробки та повторного використання C) Електроліз D) Методи геологічної розвідки
A) Виплавка з використанням вуглецю B) Гідрометалургія C) Електроліз D) Пірометалургія
A) XVIII століття B) XIII століття C) XIX століття D) XX століття
A) Бронза B) Тубага C) Толедська сталь D) Сталь
A) Анатолія у 1800 році до нашої ери. B) Толедо, Іспанія, приблизно у 500 році до нашої ери. C) Іранське плато у п'ятому тисячолітті до нашої ери. D) Доколумбова Америка між 300 і 500 роками нашої ери.
A) Під час пунічних війн B) Приблизно у 2000 році до нашої ери C) У пізній третій тисячолітті до нашої ери D) У 1800 році до нашої ери
A) Єгипетські гробниці B) Археологічний об'єкт в Анатолії (Каман-Калехьоюк) C) Іранське плато D) Доколумбова Панама та Коста-Рика
A) Рим, через Ганнібала B) Американці доколумбової епохи C) Древні китайці D) Корінні жителі Еквадору
A) Арістотель B) Піфагор C) Платон D) Сократ
A) Ванноккіо Бірінгуччо B) Альберт Великий C) Георгій Агрикола D) Антоніо де Ульоа
A) De Re Metallica B) De la Pirotechnia (1540) C) De Natura Fossilium D) Метеорологія
A) До 1960-х років B) 1800-і роки C) 1700-і роки D) 1900-і роки
A) 1809 B) 1824 C) 1886 D) 1910
A) Хімічна реакційна здатність B) Легкість C) Низька щільність D) Висока щільність
A) 1910 B) 1937 C) 1824 D) 1886
A) F-100 Super Sabre B) Concorde C) Cessna 172 D) Boeing 747
A) 1950 B) 1960 C) 1937 D) 1971
A) 1824 B) 1910 C) 1890-ті роки D) 1886
A) Скандій B) Залізо C) Алюміній D) Титан
A) Друга світова війна B) Холодна війна C) Перша світова війна D) Корейська війна
A) 99,9% B) 85% C) 95% D) 50%
A) Німеччина B) Франція C) СРСР D) Японія
A) 1950-ті роки B) 1910 C) 1932 D) 1960-ті роки
A) П'єр Бертьє B) Кларк і Вудс C) фон Вельсбах D) Генрі Бессемер
A) П'єр Бертьє B) Кларк і Вудс C) фон Вельсбах D) Генрі Бессемер
A) 1912 B) 1906 C) 1855 D) 1872
A) Елемент №72 B) Елемент №82 C) Елемент №71, касіопеум (пізніше відомий як лютецій) D) Елемент №75
A) Гафній B) Лютецій C) Кассіопея D) Реній
A) 1912 B) 1944 C) 1940 D) 1945
A) Нептуній B) Уран C) Кюрій D) Плутоній
A) Низька стійкість до корозії B) Міцність при високих температурах C) Хороша пластичність при низьких температурах D) Стійкість до окислення
A) 1960 B) 1975 C) 1952 D) 1949
A) Fe70Ni30 B) Au75Si25 C) Ni80P20 D) CuZrAl
A) Упаковка продуктів харчування B) Виробництво текстильних виробів C) Високоефективні трансформатори D) Будівництво
A) Водень B) Вуглець C) Азот D) Кисень
A) Прозорість B) Низька щільність C) Спеціальні магнітні властивості D) Висока теплопровідність
A) NaCd2 (натрій-кадмій) B) Al-Mn (алюміній-марганець) C) Au-Cd (золото-кадмій) D) Ni-Ti (нікель-титан)
A) Лінус Польінг, 1955 B) Ден Шехтман, 1984 C) Лінус Польінг, 1923 D) Ден Шехтман, 2011
A) Двократна симетрія B) Чотирикратна симетрія C) Шестикратна симетрія D) П'ятикратна симетрія
A) Au-Cd B) NaCd2 C) Ni-Ti D) Ікосаедрид Al63Cu24Fe13
A) Ден Шехтман B) Лінус Поль C) Дослідники сплавів нікелю та титану D) Дослідники сплавів золота та кадмію
A) Енріко Фермі B) Цзянь-Вей Є C) Альберт Ейнштейн D) Нільс Бор
A) Ti3SiC2 B) Fe3C C) Al2O3 D) CuZn |