![]()
A) Мідь B) Алюміній C) Срібло D) Золото
A) Цинк B) Залізо C) Свинцевий. D) Меркурій.
A) Алюміній B) Залізо C) Мідь D) Срібло
A) Цинк B) Алюміній C) Хром D) Нікель.
A) Алюміній B) Мідь C) Золото D) Срібло
A) Мідь B) Золото C) Алюміній D) Залізо
A) Мідь B) Платина C) Золото D) Залізо
A) Титан B) Нікель. C) Золото D) Цинк
A) Амальгама B) Титан C) Мідь D) Срібло
A) Вольфрам B) Золото C) Срібло D) Мідь
A) Титан B) Мідь C) Сталь D) Латунь.
A) Титан B) Алюміній C) Сталь D) Мідь
A) Цинк B) Алюміній C) Мідь D) Срібло
A) Залізо B) Кремній C) Золото D) Алюміній
A) Титан B) Залізо C) Мідь D) Срібло
A) Від англосаксонського слова 'mete', що означає 'речовина'. B) Від санскритського слова 'mrita', що означає 'мінерал'. C) Від латинського слова 'metallum', що означає 'руда'. D) Від давньогрецького слова 'μέταλλον' (métallon), що означає 'шахта, кар'єр, метал'.
A) Відносно хороша провідність електрики та тепла B) Нездатність до відбиття світла C) Високі температури плавлення D) Крихкість
A) Вивчення неметалевих мінералів B) Загальна наука про метали C) Вивчення органічних сполук D) Вивчення газів
A) Мідь B) Залізо C) Золото D) Літій (0,534 г/см³)
A) Іонний зв'язок B) Ненаправлений металевий зв'язок C) Ковалентний зв'язок D) Водневий зв'язок
A) Проста кубічна. B) Об'ємно-центрична кубічна (bcc). C) Кубічна структура, що нагадує алмаз. D) Гранецентрична кубічна (fcc) та гексагонально-щільно упакована (hcp).
A) Він поступово перетворюється на метал. B) Він залишається неметалом. C) Він утворює сплав з іншими елементами. D) Він перетворюється на газ.
A) Вони напівпрозорі. B) Вони виглядають непрозорими. C) Вони прозорі. D) Вони випромінюють світло.
A) 4,5 г/см³ B) 7,9 г/см³ C) 22,59 г/см³ D) 8,9 г/см³
A) Це може призвести до переміщення структурних дефектів, таких як межі зерен і дислокації. B) Це не має жодного впливу. C) Це робить метали крихкими. D) Це може призвести до того, що метали втратять свою провідність.
A) Натрій B) Літій C) Алюміній D) Магній
A) Виробництво текстильних виробів B) Виключно корпуси електронних пристроїв C) Будівництво багатоповерхових будівель та мостів D) Упаковка продуктів харчування
A) Дорогоцінні метали більше не використовуються. B) Метали, що використовуються для виготовлення монет, охоплюють щонайменше 23 хімічні елементи. C) Використовуються лише золото та срібло. D) Вони використовуються лише для виготовлення ювелірних виробів.
A) Блискучий B) Матовий C) Непрозорий D) Прозорий
A) Електронна структура з делокалізованими електронними станами поблизу рівня Фермі. B) Низька щільність вільних електронів. C) Високий коефіцієнт теплового розширення. D) Наявність великого енергетичного зазору між валентною зоною та зоною провідності.
A) Золото. B) Плутоній. C) Марганець. D) Срібло.
A) Закон Кірхгофа. B) Статистика Фермі-Дірака. C) Закон Відемана-Франца. D) Закон Ома.
A) Лише за допомогою фононів. B) За допомогою випромінювання. C) За допомогою конвекції в рідкій фазі. D) За допомогою електронів.
A) Модель вільних електронів. B) Модель Бора. C) Кінетична теорія молекул. D) Закон ідеального газу.
A) Теорія функціоналу густини. B) Термодинаміка. C) Закони Ньютона. D) Класична механіка.
A) Амфотерні оксиди B) Основні оксиди C) Кислотні оксиди D) Нейтральні оксиди
A) Сірка B) Азот C) Арсен D) Кисень
A) Будівництво B) Фарби для автомобілів C) Упаковка продуктів харчування D) Електрична проводка
A) Сплави магнію B) Сплави міді C) Сплави заліза D) Сплави алюмінію
A) Нейтральний B) Основний C) Амфотерний D) Суворо кислий
A) Фіолетовий B) Жовтий C) Світло-блакитний D) Темно-блакитний
A) Оганесон B) Астат C) Фермій D) Францій
A) Вище 2000 °C B) Приблизно 500 °C C) Нижче 1000 °C D) В межах від 1000 до 1500 °C
A) Низька температура плавлення B) Магнітні властивості C) Стійкість до корозії D) Крихкість
A) Висока економічна цінність B) Стійкий до корозії C) Крихкість D) Легко піддається окисленню або корозії
A) Промислове обладнання B) Електрична провідність C) Конструкційні застосування D) Декоративні цілі
A) Каталітичні нейтралізатори B) Збереження продуктів харчування C) Сільськогосподарські добрива D) Виробництво текстильних виробів
A) Мідь B) Висмут C) Алюміній D) Золото
A) Срібло B) Платина C) Золото D) Нікель
A) Відповідає вартості дорогоцінних металів B) Вища за вартість дорогоцінних металів C) Низька внутрішня вартість D) Висока внутрішня вартість
A) Нуклеосинтез у зірках B) Планетарна конденсація C) Захоплення нейтронів D) Злиття нейтронних зірок
A) Процес s передбачає повільне захоплення нейтронів, що дозволяє бета-розпад, тоді як процес r відбувається швидко, без часу для розпаду. B) Процес r утворює лише елементи, легші за залізо. C) Обидва процеси передбачають швидке захоплення нейтронів. D) Процес s оминає нестабільні ядра, на відміну від процесу r.
A) Ртуть B) Мідь C) Залізо D) Графіт
A) Планетарна конденсація B) r-процес C) s-процес D) Ядерна синтез у зірках
A) 50% B) 75% C) 10% D) Приблизно 25%
A) Металічні мінерали B) Карбонати C) Силікатні мінерали з низькою щільністю D) Сульфідні мінерали з високою щільністю
A) 100 кілометрів B) 10 000 миль C) 500 метрів D) Майже 700 світлових років
A) Електроліз B) Процеси переробки та повторного використання C) Пірометалургія D) Методи геологічної розвідки
A) Гідрометалургія B) Пірометалургія C) Електроліз D) Виплавка з використанням вуглецю
A) XVIII століття B) XIII століття C) XX століття D) XIX століття
A) Толедська сталь B) Тубага C) Сталь D) Бронза
A) Іранське плато у п'ятому тисячолітті до нашої ери. B) Анатолія у 1800 році до нашої ери. C) Доколумбова Америка між 300 і 500 роками нашої ери. D) Толедо, Іспанія, приблизно у 500 році до нашої ери.
A) У 1800 році до нашої ери B) Приблизно у 2000 році до нашої ери C) Під час пунічних війн D) У пізній третій тисячолітті до нашої ери
A) Іранське плато B) Доколумбова Панама та Коста-Рика C) Єгипетські гробниці D) Археологічний об'єкт в Анатолії (Каман-Калехьоюк)
A) Корінні жителі Еквадору B) Рим, через Ганнібала C) Древні китайці D) Американці доколумбової епохи
A) Платон B) Арістотель C) Піфагор D) Сократ
A) Антоніо де Ульоа B) Альберт Великий C) Георгій Агрикола D) Ванноккіо Бірінгуччо
A) Метеорологія B) De Re Metallica C) De Natura Fossilium D) De la Pirotechnia (1540)
A) 1800-і роки B) 1900-і роки C) До 1960-х років D) 1700-і роки
A) 1809 B) 1886 C) 1824 D) 1910
A) Висока щільність B) Низька щільність C) Хімічна реакційна здатність D) Легкість
A) 1937 B) 1824 C) 1910 D) 1886
A) Concorde B) Boeing 747 C) Cessna 172 D) F-100 Super Sabre
A) 1937 B) 1950 C) 1960 D) 1971
A) 1890-ті роки B) 1824 C) 1886 D) 1910
A) Скандій B) Залізо C) Алюміній D) Титан
A) Друга світова війна B) Корейська війна C) Холодна війна D) Перша світова війна
A) 95% B) 99,9% C) 85% D) 50%
A) Японія B) СРСР C) Франція D) Німеччина
A) 1932 B) 1960-ті роки C) 1950-ті роки D) 1910
A) П'єр Бертьє B) Кларк і Вудс C) фон Вельсбах D) Генрі Бессемер
A) фон Вельсбах B) Кларк і Вудс C) П'єр Бертьє D) Генрі Бессемер
A) 1855 B) 1906 C) 1872 D) 1912
A) Елемент №71, касіопеум (пізніше відомий як лютецій) B) Елемент №75 C) Елемент №72 D) Елемент №82
A) Реній B) Гафній C) Лютецій D) Кассіопея
A) 1940 B) 1912 C) 1945 D) 1944
A) Уран B) Кюрій C) Нептуній D) Плутоній
A) Міцність при високих температурах B) Низька стійкість до корозії C) Хороша пластичність при низьких температурах D) Стійкість до окислення
A) 1952 B) 1960 C) 1949 D) 1975
A) Au75Si25 B) CuZrAl C) Fe70Ni30 D) Ni80P20
A) Упаковка продуктів харчування B) Виробництво текстильних виробів C) Будівництво D) Високоефективні трансформатори
A) Вуглець B) Водень C) Азот D) Кисень
A) Прозорість B) Низька щільність C) Спеціальні магнітні властивості D) Висока теплопровідність
A) NaCd2 (натрій-кадмій) B) Ni-Ti (нікель-титан) C) Al-Mn (алюміній-марганець) D) Au-Cd (золото-кадмій)
A) Лінус Польінг, 1923 B) Лінус Польінг, 1955 C) Ден Шехтман, 2011 D) Ден Шехтман, 1984
A) Двократна симетрія B) Шестикратна симетрія C) П'ятикратна симетрія D) Чотирикратна симетрія
A) Ікосаедрид Al63Cu24Fe13 B) Au-Cd C) NaCd2 D) Ni-Ti
A) Ден Шехтман B) Лінус Поль C) Дослідники сплавів золота та кадмію D) Дослідники сплавів нікелю та титану
A) Нільс Бор B) Цзянь-Вей Є C) Альберт Ейнштейн D) Енріко Фермі
A) CuZn B) Ti3SiC2 C) Al2O3 D) Fe3C |