A) Перший закон Ньютона B) Закон Гука C) Другий закон Ньютона D) Третій закон Ньютона
A) Сила тертя B) Сила тяжіння C) Дотична сила D) Нормальна сила
A) Закон інерції B) Другий закон Ньютона C) Третій закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Закон збереження енергії B) Другий закон Ньютона C) Третій закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Меса B) Щільність C) Обсяг D) Вага
A) Крутний момент B) Центр маси C) Кутовий момент D) Момент інерції
A) Момент інерції B) Сила C) Крутний момент D) Тертя
A) Сила B) Вага C) Інерція D) Меса
A) Кутова швидкість B) Кутова сила C) Кутове прискорення D) Кутовий момент
A) Ньютонівська механіка B) Векторна механіка C) Теоретична механіка D) Квантова механіка
A) Імпульс та швидкість B) Сила та прискорення C) Переміщення та час D) Кінетична енергія та потенційна енергія
A) Ісаак Ньютон у 17-му столітті. B) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше. C) Нільс Бор наприкінці 19-го століття. D) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття.
A) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю. B) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки. C) Вона застосовується лише до неконсервативних сил. D) Вона використовує лише векторні величини.
A) Класична механіка та релятивістська механіка B) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона C) Векторна механіка та скалярна механіка D) Механіка Ньютона та квантова механіка
A) Перетворення вейвлетів B) Перетворення Лапласа C) Перетворення Фур'є D) Перетворення Лежандра
A) Теорема Паскаля B) Теорема Гауса C) Теорема Ньотер D) Теорема Ферма
A) Лише для нерелятивістської квантової механіки. B) Ні, вона застосовна лише до класичних систем. C) Лише в контексті загальної теорії відносності. D) Так, з деякими модифікаціями.
A) Електромагнітні сили. B) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя. C) Інерційні сили в неінерційних системах відліку. D) Консервативні сили, такі як гравітація.
A) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат. B) Вони вимагають використання конкретних систем координат. C) Вони змінюються з кожним перетворенням координат. D) Вони дійсні лише в декартових координатах.
A) Відсутність будь-якої математичної структури. B) Наявність простого розв'язку, що включає параметри. C) Нерозв'язність сучасними методами. D) Вимагає лише чисельних розв'язків.
A) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов. B) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах. C) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта. D) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї.
A) Одна B) Дві C) Чотири D) Три
A) Декартові координати B) Криволінійні координати C) Узагальнені координати D) Ступені свободи
A) Ігноруючи їх B) Як додаткові сили C) У геометричній моделі руху D) За допомогою чисельних методів
A) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат. B) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. C) Так, вони є одним і тим же. D) Ні.
A) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\) B) \(\delta W=0\) C) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\) D) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\) C) \(F=ma\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\)
A) неголономні обмеження B) реонні обмеження C) склерономні обмеження D) голономні обмеження
A) незалежний від часу (склерономний) B) голономний C) залежний від часу (реономний) D) неголономний
A) склерономні B) неголономні C) реономні D) голономні
A) склерономічні B) неголономічні C) реономічні D) голономічні
A) голономні B) реономні C) склерономні D) неголономні
A) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать. B) Обидва є типами неголономних обмежень. C) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. D) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні.
A) Обмеження є голономічними. B) Обмеження є реономічними. C) Обмеження є неголономічними. D) Обмеження є склерономічними.
A) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці. B) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним. C) Координати та імпульси повинні бути незалежними. D) Генераторна функція повинна бути лінійною.
A) +∂R/∂ζ B) −∂R/∂q C) +∂R/∂p D) −∂R/∂ζ̇
A) Векторне поле B) Скалярне поле C) Тензорне поле D) Градиент (4-градієнт)
A) Варіаційна похідна δ/δ. B) Повна похідна ∂/∂. C) Щільність поля імпульсу π_i. D) Інтеграл по об'єму V.
A) N2. B) N. C) 2N. D) 4N.
A) Дискретні симетрії B) Закони збереження C) Квантові стани D) Термодинамічні цикли
A) Кутовий момент B) Вектор зміщення C) Параметр s D) Постійна швидкість
A) Відповідні імпульси B) Прискорення C) Загальна енергія D) Кутова швидкість |