A) Перший закон Ньютона B) Закон Гука C) Третій закон Ньютона D) Другий закон Ньютона
A) Сила тертя B) Нормальна сила C) Сила тяжіння D) Дотична сила
A) Другий закон Ньютона B) Закон інерції C) Третій закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Закон збереження енергії B) Третій закон Ньютона C) Другий закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Щільність B) Меса C) Вага D) Обсяг
A) Кутовий момент B) Крутний момент C) Центр маси D) Момент інерції
A) Сила B) Тертя C) Крутний момент D) Момент інерції
A) Сила B) Інерція C) Меса D) Вага
A) Кутова сила B) Кутова швидкість C) Кутове прискорення D) Кутовий момент
A) Квантова механіка B) Ньютонівська механіка C) Векторна механіка D) Теоретична механіка
A) Сила та прискорення B) Переміщення та час C) Імпульс та швидкість D) Кінетична енергія та потенційна енергія
A) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття. B) Ісаак Ньютон у 17-му столітті. C) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше. D) Нільс Бор наприкінці 19-го століття.
A) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки. B) Вона застосовується лише до неконсервативних сил. C) Вона використовує лише векторні величини. D) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю.
A) Векторна механіка та скалярна механіка B) Механіка Ньютона та квантова механіка C) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона D) Класична механіка та релятивістська механіка
A) Перетворення вейвлетів B) Перетворення Фур'є C) Перетворення Лапласа D) Перетворення Лежандра
A) Теорема Паскаля B) Теорема Ньотер C) Теорема Гауса D) Теорема Ферма
A) Лише для нерелятивістської квантової механіки. B) Лише в контексті загальної теорії відносності. C) Так, з деякими модифікаціями. D) Ні, вона застосовна лише до класичних систем.
A) Інерційні сили в неінерційних системах відліку. B) Електромагнітні сили. C) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя. D) Консервативні сили, такі як гравітація.
A) Вони дійсні лише в декартових координатах. B) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат. C) Вони змінюються з кожним перетворенням координат. D) Вони вимагають використання конкретних систем координат.
A) Нерозв'язність сучасними методами. B) Вимагає лише чисельних розв'язків. C) Відсутність будь-якої математичної структури. D) Наявність простого розв'язку, що включає параметри.
A) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов. B) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї. C) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта. D) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах.
A) Одна B) Чотири C) Три D) Дві
A) Узагальнені координати B) Декартові координати C) Ступені свободи D) Криволінійні координати
A) У геометричній моделі руху B) Як додаткові сили C) Ігноруючи їх D) За допомогою чисельних методів
A) Ні. B) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат. C) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. D) Так, вони є одним і тим же.
A) \(\delta W=0\) B) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\) C) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\) D) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\) B) \(F=ma\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\)
A) реонні обмеження B) неголономні обмеження C) склерономні обмеження D) голономні обмеження
A) голономний B) незалежний від часу (склерономний) C) залежний від часу (реономний) D) неголономний
A) склерономні B) голономні C) неголономні D) реономні
A) голономічні B) склерономічні C) неголономічні D) реономічні
A) реономні B) голономні C) склерономні D) неголономні
A) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні. B) Обидва є типами неголономних обмежень. C) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать. D) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме.
A) Обмеження є склерономічними. B) Обмеження є голономічними. C) Обмеження є неголономічними. D) Обмеження є реономічними.
A) Координати та імпульси повинні бути незалежними. B) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці. C) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним. D) Генераторна функція повинна бути лінійною.
A) +∂R/∂p B) +∂R/∂ζ C) −∂R/∂ζ̇ D) −∂R/∂q
A) Тензорне поле B) Векторне поле C) Скалярне поле D) Градиент (4-градієнт)
A) Варіаційна похідна δ/δ. B) Інтеграл по об'єму V. C) Щільність поля імпульсу π_i. D) Повна похідна ∂/∂.
A) N. B) N2. C) 2N. D) 4N.
A) Дискретні симетрії B) Квантові стани C) Закони збереження D) Термодинамічні цикли
A) Постійна швидкість B) Вектор зміщення C) Параметр s D) Кутовий момент
A) Прискорення B) Відповідні імпульси C) Кутова швидкість D) Загальна енергія |