A) Перший закон Ньютона B) Другий закон Ньютона C) Закон Гука D) Третій закон Ньютона
A) Сила тяжіння B) Дотична сила C) Нормальна сила D) Сила тертя
A) Другий закон Ньютона B) Закон інерції C) Третій закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Перший закон Ньютона B) Третій закон Ньютона C) Закон збереження енергії D) Другий закон Ньютона
A) Вага B) Меса C) Щільність D) Обсяг
A) Центр маси B) Момент інерції C) Кутовий момент D) Крутний момент
A) Крутний момент B) Момент інерції C) Тертя D) Сила
A) Інерція B) Вага C) Сила D) Меса
A) Кутова сила B) Кутова швидкість C) Кутове прискорення D) Кутовий момент
A) Квантова механіка B) Теоретична механіка C) Векторна механіка D) Ньютонівська механіка
A) Імпульс та швидкість B) Кінетична енергія та потенційна енергія C) Переміщення та час D) Сила та прискорення
A) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття. B) Ісаак Ньютон у 17-му столітті. C) Нільс Бор наприкінці 19-го століття. D) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше.
A) Вона застосовується лише до неконсервативних сил. B) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки. C) Вона використовує лише векторні величини. D) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю.
A) Векторна механіка та скалярна механіка B) Механіка Ньютона та квантова механіка C) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона D) Класична механіка та релятивістська механіка
A) Перетворення Лежандра B) Перетворення вейвлетів C) Перетворення Лапласа D) Перетворення Фур'є
A) Теорема Паскаля B) Теорема Ньотер C) Теорема Ферма D) Теорема Гауса
A) Так, з деякими модифікаціями. B) Лише для нерелятивістської квантової механіки. C) Лише в контексті загальної теорії відносності. D) Ні, вона застосовна лише до класичних систем.
A) Електромагнітні сили. B) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя. C) Консервативні сили, такі як гравітація. D) Інерційні сили в неінерційних системах відліку.
A) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат. B) Вони змінюються з кожним перетворенням координат. C) Вони дійсні лише в декартових координатах. D) Вони вимагають використання конкретних систем координат.
A) Вимагає лише чисельних розв'язків. B) Нерозв'язність сучасними методами. C) Наявність простого розв'язку, що включає параметри. D) Відсутність будь-якої математичної структури.
A) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов. B) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї. C) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта. D) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах.
A) Три B) Дві C) Одна D) Чотири
A) Криволінійні координати B) Ступені свободи C) Декартові координати D) Узагальнені координати
A) У геометричній моделі руху B) За допомогою чисельних методів C) Ігноруючи їх D) Як додаткові сили
A) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. B) Ні. C) Так, вони є одним і тим же. D) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат.
A) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\) B) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\) C) \(\delta W=0\) D) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\) D) \(F=ma\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\)
A) реонні обмеження B) неголономні обмеження C) склерономні обмеження D) голономні обмеження
A) незалежний від часу (склерономний) B) залежний від часу (реономний) C) неголономний D) голономний
A) неголономні B) реономні C) голономні D) склерономні
A) неголономічні B) склерономічні C) голономічні D) реономічні
A) неголономні B) склерономні C) голономні D) реономні
A) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. B) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні. C) Обидва є типами неголономних обмежень. D) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать.
A) Обмеження є склерономічними. B) Обмеження є реономічними. C) Обмеження є неголономічними. D) Обмеження є голономічними.
A) Координати та імпульси повинні бути незалежними. B) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним. C) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці. D) Генераторна функція повинна бути лінійною.
A) −∂R/∂q B) +∂R/∂p C) +∂R/∂ζ D) −∂R/∂ζ̇
A) Скалярне поле B) Градиент (4-градієнт) C) Векторне поле D) Тензорне поле
A) Повна похідна ∂/∂. B) Інтеграл по об'єму V. C) Щільність поля імпульсу π_i. D) Варіаційна похідна δ/δ.
A) N2. B) 4N. C) 2N. D) N.
A) Закони збереження B) Дискретні симетрії C) Термодинамічні цикли D) Квантові стани
A) Кутовий момент B) Постійна швидкість C) Вектор зміщення D) Параметр s
A) Прискорення B) Кутова швидкість C) Відповідні імпульси D) Загальна енергія |