A) Закон Гука B) Перший закон Ньютона C) Другий закон Ньютона D) Третій закон Ньютона
A) Нормальна сила B) Сила тертя C) Дотична сила D) Сила тяжіння
A) Другий закон Ньютона B) Третій закон Ньютона C) Закон інерції D) Перший закон Ньютона
A) Другий закон Ньютона B) Закон збереження енергії C) Третій закон Ньютона D) Перший закон Ньютона
A) Щільність B) Вага C) Обсяг D) Меса
A) Центр маси B) Крутний момент C) Кутовий момент D) Момент інерції
A) Крутний момент B) Тертя C) Сила D) Момент інерції
A) Вага B) Меса C) Інерція D) Сила
A) Кутова сила B) Кутовий момент C) Кутове прискорення D) Кутова швидкість
A) Теоретична механіка B) Векторна механіка C) Ньютонівська механіка D) Квантова механіка
A) Кінетична енергія та потенційна енергія B) Сила та прискорення C) Переміщення та час D) Імпульс та швидкість
A) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше. B) Нільс Бор наприкінці 19-го століття. C) Ісаак Ньютон у 17-му столітті. D) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття.
A) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки. B) Вона застосовується лише до неконсервативних сил. C) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю. D) Вона використовує лише векторні величини.
A) Механіка Ньютона та квантова механіка B) Класична механіка та релятивістська механіка C) Векторна механіка та скалярна механіка D) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона
A) Перетворення Фур'є B) Перетворення Лапласа C) Перетворення вейвлетів D) Перетворення Лежандра
A) Теорема Ферма B) Теорема Паскаля C) Теорема Ньотер D) Теорема Гауса
A) Лише для нерелятивістської квантової механіки. B) Лише в контексті загальної теорії відносності. C) Так, з деякими модифікаціями. D) Ні, вона застосовна лише до класичних систем.
A) Консервативні сили, такі як гравітація. B) Інерційні сили в неінерційних системах відліку. C) Електромагнітні сили. D) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя.
A) Вони змінюються з кожним перетворенням координат. B) Вони вимагають використання конкретних систем координат. C) Вони дійсні лише в декартових координатах. D) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат.
A) Нерозв'язність сучасними методами. B) Наявність простого розв'язку, що включає параметри. C) Відсутність будь-якої математичної структури. D) Вимагає лише чисельних розв'язків.
A) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї. B) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах. C) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов. D) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта.
A) Одна B) Три C) Чотири D) Дві
A) Узагальнені координати B) Декартові координати C) Ступені свободи D) Криволінійні координати
A) Як додаткові сили B) За допомогою чисельних методів C) Ігноруючи їх D) У геометричній моделі руху
A) Ні. B) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. C) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат. D) Так, вони є одним і тим же.
A) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\) B) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\) C) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\) D) \(\delta W=0\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\) C) \(F=ma\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\)
A) склерономні обмеження B) неголономні обмеження C) голономні обмеження D) реонні обмеження
A) неголономний B) залежний від часу (реономний) C) голономний D) незалежний від часу (склерономний)
A) склерономні B) неголономні C) реономні D) голономні
A) неголономічні B) склерономічні C) голономічні D) реономічні
A) голономні B) склерономні C) неголономні D) реономні
A) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. B) Обидва є типами неголономних обмежень. C) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать. D) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні.
A) Обмеження є реономічними. B) Обмеження є неголономічними. C) Обмеження є голономічними. D) Обмеження є склерономічними.
A) Генераторна функція повинна бути лінійною. B) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним. C) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці. D) Координати та імпульси повинні бути незалежними.
A) +∂R/∂p B) +∂R/∂ζ C) −∂R/∂q D) −∂R/∂ζ̇
A) Градиент (4-градієнт) B) Тензорне поле C) Скалярне поле D) Векторне поле
A) Інтеграл по об'єму V. B) Повна похідна ∂/∂. C) Щільність поля імпульсу π_i. D) Варіаційна похідна δ/δ.
A) 2N. B) N. C) N2. D) 4N.
A) Закони збереження B) Дискретні симетрії C) Квантові стани D) Термодинамічні цикли
A) Кутовий момент B) Вектор зміщення C) Постійна швидкість D) Параметр s
A) Загальна енергія B) Прискорення C) Кутова швидкість D) Відповідні імпульси |