A) Тип металу B) Один атом C) Велика молекула, що складається з повторюваних структурних одиниць D) Невелика неорганічна молекула
A) Полімеризація розкладання B) Полімеризація з розкриттям кільця C) Конденсаційна полімеризація D) Адитивна полімеризація
A) Температура, при якій полімер кристалізується B) Температура, при якій полімер розкладається C) Температура, при якій полімер переходить зі склоподібного стану в гумоподібний D) Температура, при якій полімер плавиться
A) Для зменшення щільності полімеру B) Для зменшення довжини полімерного ланцюга C) Для підвищення механічної міцності та стабільності D) Для покращення розчинності полімерів
A) Для зменшення довговічності полімеру B) Для зменшення гнучкості полімеру C) Для покращення або модифікації властивостей полімерів D) Для розщеплення полімерних ланцюгів
A) Збільшення молекулярної маси зменшує в'язкість B) Молекулярна маса не впливає на в'язкість C) Підвищена молекулярна маса призводить до зниження еластичності D) Підвищена молекулярна маса призводить до більшої в'язкості
A) Сприяти утворенню дрібних кристалічних областей в полімері B) Для підвищення температури склування C) Для пригнічення гнучкості полімерного ланцюга D) Для покращення розчинності полімерів
A) Визначення кінетики деградації полімеру B) Для моделювання конформації полімерного ланцюга C) Пояснювати термодинаміку розчинів та сумішей полімерів D) Прогнозування механічних властивостей полімерів
A) Одна молекула мономеру B) Полімер з високим ступенем кристалічності C) Полімер, що складається з двох або більше різних мономерів D) Полімер з однією повторюваною одиницею
A) Склоподібний стан не впливає на властивості полімеру B) Склоподібний стан тільки для аморфних полімерів C) Склоподібний стан сприяє гнучкості полімеру D) У склоподібному стані полімер твердий і крихкий
A) Щоб викликати деградацію полімеру B) Для підвищення механічної міцності та запобігання ковзанню полімерних ланцюгів C) Для зменшення розчинності полімерів D) Для сприяння кристалізації полімеру
A) Дой та Едвардс B) П'єр-Жіль Де Жен C) Флорі D) І. М. Ліфшиц
A) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка B) Реалістичні моделі ланцюга C) Ідеальні моделі ланцюга D) Модель обмеженого обертання
A) Ланцюг з вільно обертовими зв'язками B) Модель обмеженого обертання C) Модель ротаційних ізомерних станів D) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка
A) Довжина персистентності. B) Коефіцієнт Больцмана, що базується на потенційній енергії. C) Фіксовані кути зв'язку, зумовлені хімічним зв'язком. D) Позиції мінімумів у потенційній енергії обертання.
A) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка. B) Модель нелінійної пружної деформації з обмеженою розтяжністю. C) Модель ланцюга з вільно з'єднаними елементами. D) Модель ротаційних ізомерних станів.
A) Фізика конденсованого стану B) Хімія полімерів C) Статистична фізика D) Термодинаміка
A) Броунівський рух B) Простий випадковий рух C) Випадковий рух, що уникає самоперетинів D) Направлений рух
A) Жоден з перелічених B) Поганий розчинник C) Хороший розчинник D) Розчинник "тета"
A) 1/4 B) 3/5 C) 1/3 D) 1/2
A) Формує фрактальну структуру. B) Стає ідеальним ланцюгом. C) Поводиться як тверда сфера. D) Значно розширюється.
A) Поганий розчинник B) Розчинник, що відповідає умові тета C) Жоден з перелічених D) Хороший розчинник
A) Простий випадковий рух B) Випадковий рух, що уникає самоперетинів C) Направлений рух D) Броунівський рух
A) Приблизно 50 нм. B) Менше 10 нм. C) Точно 25 нм. D) Більше 100 нм.
A) bN. B) 0. C) N/b. D) √N.
A) x_rms = N/b. B) x_rms = bN. C) x_rms = √bN. D) x_rms = b√N.
A) Експоненціальний розподіл B) Однорідний розподіл C) Нормальний (гауссівський) розподіл D) Біноміальний розподіл
A) ⟨ri ⋅ rj⟩ = 3b²δij B) ⟨ri ⋅ rj⟩ = b²δij C) ⟨ri ⋅ rj⟩ = R² D) ⟨ri ⋅ rj⟩ = Nδij
A) ⟨R ⋅ R⟩ = Nb B) ⟨R ⋅ R⟩ = N²b² C) ⟨R ⋅ R⟩ = b³ D) ⟨R ⋅ R⟩ = 3Nb²
A) Ω(R) = cR B) Ω(R) = cP(R) C) Ω(R) = R / P(R) D) Ω(R) = P(R) / c
A) S(R) = Ω(R) / kB B) S(R) = kB * ln(Ω(R)) C) S(R) = kB * Ω(R) D) S(R) = ln(kB * Ω(R))
A) ΔF = -TΔS(R) B) ΔF = kBΔS(R) C) ΔF = S(R) / T D) ΔF = TΔS(R) |