A) Невелика неорганічна молекула B) Тип металу C) Велика молекула, що складається з повторюваних структурних одиниць D) Один атом
A) Полімеризація розкладання B) Конденсаційна полімеризація C) Адитивна полімеризація D) Полімеризація з розкриттям кільця
A) Температура, при якій полімер плавиться B) Температура, при якій полімер розкладається C) Температура, при якій полімер переходить зі склоподібного стану в гумоподібний D) Температура, при якій полімер кристалізується
A) Для підвищення механічної міцності та стабільності B) Для зменшення довжини полімерного ланцюга C) Для покращення розчинності полімерів D) Для зменшення щільності полімеру
A) Для зменшення гнучкості полімеру B) Для розщеплення полімерних ланцюгів C) Для зменшення довговічності полімеру D) Для покращення або модифікації властивостей полімерів
A) Підвищена молекулярна маса призводить до більшої в'язкості B) Збільшення молекулярної маси зменшує в'язкість C) Молекулярна маса не впливає на в'язкість D) Підвищена молекулярна маса призводить до зниження еластичності
A) Для підвищення температури склування B) Сприяти утворенню дрібних кристалічних областей в полімері C) Для покращення розчинності полімерів D) Для пригнічення гнучкості полімерного ланцюга
A) Пояснювати термодинаміку розчинів та сумішей полімерів B) Прогнозування механічних властивостей полімерів C) Визначення кінетики деградації полімеру D) Для моделювання конформації полімерного ланцюга
A) Одна молекула мономеру B) Полімер з високим ступенем кристалічності C) Полімер з однією повторюваною одиницею D) Полімер, що складається з двох або більше різних мономерів
A) У склоподібному стані полімер твердий і крихкий B) Склоподібний стан не впливає на властивості полімеру C) Склоподібний стан тільки для аморфних полімерів D) Склоподібний стан сприяє гнучкості полімеру
A) Щоб викликати деградацію полімеру B) Для підвищення механічної міцності та запобігання ковзанню полімерних ланцюгів C) Для зменшення розчинності полімерів D) Для сприяння кристалізації полімеру
A) Дой та Едвардс B) І. М. Ліфшиц C) П'єр-Жіль Де Жен D) Флорі
A) Ідеальні моделі ланцюга B) Модель обмеженого обертання C) Реалістичні моделі ланцюга D) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка
A) Модель ротаційних ізомерних станів B) Модель обмеженого обертання C) Ланцюг з вільно обертовими зв'язками D) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка
A) Довжина персистентності. B) Позиції мінімумів у потенційній енергії обертання. C) Фіксовані кути зв'язку, зумовлені хімічним зв'язком. D) Коефіцієнт Больцмана, що базується на потенційній енергії.
A) Модель ланцюга з вільно з'єднаними елементами. B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка. C) Модель ротаційних ізомерних станів. D) Модель нелінійної пружної деформації з обмеженою розтяжністю.
A) Хімія полімерів B) Статистична фізика C) Фізика конденсованого стану D) Термодинаміка
A) Випадковий рух, що уникає самоперетинів B) Направлений рух C) Простий випадковий рух D) Броунівський рух
A) Жоден з перелічених B) Розчинник "тета" C) Поганий розчинник D) Хороший розчинник
A) 1/4 B) 1/2 C) 1/3 D) 3/5
A) Формує фрактальну структуру. B) Поводиться як тверда сфера. C) Стає ідеальним ланцюгом. D) Значно розширюється.
A) Жоден з перелічених B) Поганий розчинник C) Розчинник, що відповідає умові тета D) Хороший розчинник
A) Направлений рух B) Простий випадковий рух C) Броунівський рух D) Випадковий рух, що уникає самоперетинів
A) Точно 25 нм. B) Менше 10 нм. C) Приблизно 50 нм. D) Більше 100 нм.
A) bN. B) N/b. C) √N. D) 0.
A) x_rms = bN. B) x_rms = N/b. C) x_rms = √bN. D) x_rms = b√N.
A) Нормальний (гауссівський) розподіл B) Біноміальний розподіл C) Експоненціальний розподіл D) Однорідний розподіл
A) ⟨ri ⋅ rj⟩ = R² B) ⟨ri ⋅ rj⟩ = 3b²δij C) ⟨ri ⋅ rj⟩ = b²δij D) ⟨ri ⋅ rj⟩ = Nδij
A) ⟨R ⋅ R⟩ = Nb B) ⟨R ⋅ R⟩ = b³ C) ⟨R ⋅ R⟩ = N²b² D) ⟨R ⋅ R⟩ = 3Nb²
A) Ω(R) = cR B) Ω(R) = cP(R) C) Ω(R) = R / P(R) D) Ω(R) = P(R) / c
A) S(R) = Ω(R) / kB B) S(R) = kB * ln(Ω(R)) C) S(R) = kB * Ω(R) D) S(R) = ln(kB * Ω(R))
A) ΔF = kBΔS(R) B) ΔF = TΔS(R) C) ΔF = S(R) / T D) ΔF = -TΔS(R) |