A) Один атом B) Невелика неорганічна молекула C) Тип металу D) Велика молекула, що складається з повторюваних структурних одиниць
A) Полімеризація з розкриттям кільця B) Полімеризація розкладання C) Адитивна полімеризація D) Конденсаційна полімеризація
A) Температура, при якій полімер кристалізується B) Температура, при якій полімер плавиться C) Температура, при якій полімер переходить зі склоподібного стану в гумоподібний D) Температура, при якій полімер розкладається
A) Для покращення розчинності полімерів B) Для підвищення механічної міцності та стабільності C) Для зменшення щільності полімеру D) Для зменшення довжини полімерного ланцюга
A) Для розщеплення полімерних ланцюгів B) Для зменшення довговічності полімеру C) Для зменшення гнучкості полімеру D) Для покращення або модифікації властивостей полімерів
A) Підвищена молекулярна маса призводить до зниження еластичності B) Підвищена молекулярна маса призводить до більшої в'язкості C) Збільшення молекулярної маси зменшує в'язкість D) Молекулярна маса не впливає на в'язкість
A) Сприяти утворенню дрібних кристалічних областей в полімері B) Для пригнічення гнучкості полімерного ланцюга C) Для покращення розчинності полімерів D) Для підвищення температури склування
A) Визначення кінетики деградації полімеру B) Пояснювати термодинаміку розчинів та сумішей полімерів C) Прогнозування механічних властивостей полімерів D) Для моделювання конформації полімерного ланцюга
A) Полімер з однією повторюваною одиницею B) Полімер, що складається з двох або більше різних мономерів C) Одна молекула мономеру D) Полімер з високим ступенем кристалічності
A) Склоподібний стан не впливає на властивості полімеру B) У склоподібному стані полімер твердий і крихкий C) Склоподібний стан сприяє гнучкості полімеру D) Склоподібний стан тільки для аморфних полімерів
A) Для зменшення розчинності полімерів B) Щоб викликати деградацію полімеру C) Для підвищення механічної міцності та запобігання ковзанню полімерних ланцюгів D) Для сприяння кристалізації полімеру
A) І. М. Ліфшиц B) П'єр-Жіль Де Жен C) Флорі D) Дой та Едвардс
A) Модель обмеженого обертання B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка C) Ідеальні моделі ланцюга D) Реалістичні моделі ланцюга
A) Модель ротаційних ізомерних станів B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка C) Ланцюг з вільно обертовими зв'язками D) Модель обмеженого обертання
A) Фіксовані кути зв'язку, зумовлені хімічним зв'язком. B) Коефіцієнт Больцмана, що базується на потенційній енергії. C) Позиції мінімумів у потенційній енергії обертання. D) Довжина персистентності.
A) Модель ланцюга з вільно з'єднаними елементами. B) Модель нелінійної пружної деформації з обмеженою розтяжністю. C) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка. D) Модель ротаційних ізомерних станів.
A) Фізика конденсованого стану B) Термодинаміка C) Хімія полімерів D) Статистична фізика
A) Випадковий рух, що уникає самоперетинів B) Простий випадковий рух C) Направлений рух D) Броунівський рух
A) Хороший розчинник B) Поганий розчинник C) Жоден з перелічених D) Розчинник "тета"
A) 1/4 B) 1/3 C) 1/2 D) 3/5
A) Поводиться як тверда сфера. B) Стає ідеальним ланцюгом. C) Значно розширюється. D) Формує фрактальну структуру.
A) Розчинник, що відповідає умові тета B) Жоден з перелічених C) Поганий розчинник D) Хороший розчинник
A) Броунівський рух B) Випадковий рух, що уникає самоперетинів C) Направлений рух D) Простий випадковий рух
A) Точно 25 нм. B) Приблизно 50 нм. C) Менше 10 нм. D) Більше 100 нм.
A) bN. B) 0. C) N/b. D) √N.
A) x_rms = b√N. B) x_rms = bN. C) x_rms = √bN. D) x_rms = N/b.
A) Нормальний (гауссівський) розподіл B) Експоненціальний розподіл C) Однорідний розподіл D) Біноміальний розподіл
A) ⟨ri ⋅ rj⟩ = R² B) ⟨ri ⋅ rj⟩ = b²δij C) ⟨ri ⋅ rj⟩ = 3b²δij D) ⟨ri ⋅ rj⟩ = Nδij
A) ⟨R ⋅ R⟩ = N²b² B) ⟨R ⋅ R⟩ = b³ C) ⟨R ⋅ R⟩ = Nb D) ⟨R ⋅ R⟩ = 3Nb²
A) Ω(R) = cP(R) B) Ω(R) = P(R) / c C) Ω(R) = R / P(R) D) Ω(R) = cR
A) S(R) = kB * Ω(R) B) S(R) = Ω(R) / kB C) S(R) = ln(kB * Ω(R)) D) S(R) = kB * ln(Ω(R))
A) ΔF = kBΔS(R) B) ΔF = S(R) / T C) ΔF = -TΔS(R) D) ΔF = TΔS(R) |