A) Один атом B) Невелика неорганічна молекула C) Велика молекула, що складається з повторюваних структурних одиниць D) Тип металу
A) Конденсаційна полімеризація B) Полімеризація з розкриттям кільця C) Адитивна полімеризація D) Полімеризація розкладання
A) Температура, при якій полімер плавиться B) Температура, при якій полімер розкладається C) Температура, при якій полімер кристалізується D) Температура, при якій полімер переходить зі склоподібного стану в гумоподібний
A) Для покращення розчинності полімерів B) Для зменшення щільності полімеру C) Для зменшення довжини полімерного ланцюга D) Для підвищення механічної міцності та стабільності
A) Для розщеплення полімерних ланцюгів B) Для зменшення довговічності полімеру C) Для зменшення гнучкості полімеру D) Для покращення або модифікації властивостей полімерів
A) Підвищена молекулярна маса призводить до більшої в'язкості B) Збільшення молекулярної маси зменшує в'язкість C) Молекулярна маса не впливає на в'язкість D) Підвищена молекулярна маса призводить до зниження еластичності
A) Для пригнічення гнучкості полімерного ланцюга B) Сприяти утворенню дрібних кристалічних областей в полімері C) Для покращення розчинності полімерів D) Для підвищення температури склування
A) Для моделювання конформації полімерного ланцюга B) Пояснювати термодинаміку розчинів та сумішей полімерів C) Визначення кінетики деградації полімеру D) Прогнозування механічних властивостей полімерів
A) Одна молекула мономеру B) Полімер, що складається з двох або більше різних мономерів C) Полімер з однією повторюваною одиницею D) Полімер з високим ступенем кристалічності
A) Склоподібний стан тільки для аморфних полімерів B) Склоподібний стан сприяє гнучкості полімеру C) Склоподібний стан не впливає на властивості полімеру D) У склоподібному стані полімер твердий і крихкий
A) Для підвищення механічної міцності та запобігання ковзанню полімерних ланцюгів B) Щоб викликати деградацію полімеру C) Для зменшення розчинності полімерів D) Для сприяння кристалізації полімеру
A) І. М. Ліфшиц B) П'єр-Жіль Де Жен C) Дой та Едвардс D) Флорі
A) Ідеальні моделі ланцюга B) Модель обмеженого обертання C) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка D) Реалістичні моделі ланцюга
A) Модель ротаційних ізомерних станів B) Модель обмеженого обертання C) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка D) Ланцюг з вільно обертовими зв'язками
A) Довжина персистентності. B) Коефіцієнт Больцмана, що базується на потенційній енергії. C) Фіксовані кути зв'язку, зумовлені хімічним зв'язком. D) Позиції мінімумів у потенційній енергії обертання.
A) Модель ланцюга з вільно з'єднаними елементами. B) Модель нелінійної пружної деформації з обмеженою розтяжністю. C) Модель ротаційних ізомерних станів. D) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка.
A) Термодинаміка B) Хімія полімерів C) Фізика конденсованого стану D) Статистична фізика
A) Випадковий рух, що уникає самоперетинів B) Направлений рух C) Броунівський рух D) Простий випадковий рух
A) Розчинник "тета" B) Поганий розчинник C) Хороший розчинник D) Жоден з перелічених
A) 3/5 B) 1/3 C) 1/2 D) 1/4
A) Стає ідеальним ланцюгом. B) Формує фрактальну структуру. C) Поводиться як тверда сфера. D) Значно розширюється.
A) Жоден з перелічених B) Поганий розчинник C) Хороший розчинник D) Розчинник, що відповідає умові тета
A) Направлений рух B) Простий випадковий рух C) Випадковий рух, що уникає самоперетинів D) Броунівський рух
A) Точно 25 нм. B) Менше 10 нм. C) Приблизно 50 нм. D) Більше 100 нм.
A) √N. B) bN. C) 0. D) N/b.
A) x_rms = N/b. B) x_rms = bN. C) x_rms = √bN. D) x_rms = b√N.
A) Експоненціальний розподіл B) Однорідний розподіл C) Нормальний (гауссівський) розподіл D) Біноміальний розподіл
A) ⟨ri ⋅ rj⟩ = 3b²δij B) ⟨ri ⋅ rj⟩ = b²δij C) ⟨ri ⋅ rj⟩ = Nδij D) ⟨ri ⋅ rj⟩ = R²
A) ⟨R ⋅ R⟩ = 3Nb² B) ⟨R ⋅ R⟩ = b³ C) ⟨R ⋅ R⟩ = N²b² D) ⟨R ⋅ R⟩ = Nb
A) Ω(R) = P(R) / c B) Ω(R) = cP(R) C) Ω(R) = R / P(R) D) Ω(R) = cR
A) S(R) = kB * Ω(R) B) S(R) = Ω(R) / kB C) S(R) = kB * ln(Ω(R)) D) S(R) = ln(kB * Ω(R))
A) ΔF = TΔS(R) B) ΔF = kBΔS(R) C) ΔF = S(R) / T D) ΔF = -TΔS(R) |