A) Вольфганг Амадей Моцарт. B) Арнольд Шенберг. C) Йоганн Себастьян Бах. D) Людвіг ван Бетховен.
A) Ритмічно. B) Синхронізовано. C) Звичайний. D) Аметричний.
A) Симфонія № 5. B) П'єро Лунер. C) Клер де Лун. D) Чарівна флейта.
A) Приємний і гармонійний звук. B) Чітке співвідношення тоніки та домінанти. C) Використання тільки мажорних акордів. D) Брак тональної роздільної здатності.
A) Суворе дотримання традиційних форм. B) Фокус на ключові підписи. C) Використання дисонансу без вирішення. D) Акцент на гармонійну прогресію.
A) Обмеження музики простими мелодіями. B) Використання нетрадиційних методів отримання звуку на інструментах. C) Використовуючи лише традиційні методи гри. D) Гра в строгій класичній формі.
A) Це зробило музику більш консервативною. B) Це призвело до відмови від традиційних цінностей у мистецтві. C) Це зменшило дисонанси в музиці. D) Це сприяло використанню народних елементів.
A) Техніка впорядкування висоти, динаміки та тривалості в серії. B) Метод гри на фортепіано. C) Стиль народної музики. D) Різновид мелодійної імпровізації.
A) Взаємодія між незалежними лініями без традиційних тональних правил. B) Систематичне розташування акордів. C) Контрапункт на основі мажорних гам. D) Мелодії, що завжди переходять у тоніку. |