A) Вольфганг Амадей Моцарт. B) Арнольд Шенберг. C) Йоганн Себастьян Бах. D) Людвіг ван Бетховен.
A) Ритмічно. B) Аметричний. C) Звичайний. D) Синхронізовано.
A) Чарівна флейта. B) Симфонія № 5. C) Клер де Лун. D) П'єро Лунер.
A) Приємний і гармонійний звук. B) Брак тональної роздільної здатності. C) Використання тільки мажорних акордів. D) Чітке співвідношення тоніки та домінанти.
A) Суворе дотримання традиційних форм. B) Акцент на гармонійну прогресію. C) Фокус на ключові підписи. D) Використання дисонансу без вирішення.
A) Обмеження музики простими мелодіями. B) Використання нетрадиційних методів отримання звуку на інструментах. C) Гра в строгій класичній формі. D) Використовуючи лише традиційні методи гри.
A) Це призвело до відмови від традиційних цінностей у мистецтві. B) Це зробило музику більш консервативною. C) Це сприяло використанню народних елементів. D) Це зменшило дисонанси в музиці.
A) Метод гри на фортепіано. B) Різновид мелодійної імпровізації. C) Техніка впорядкування висоти, динаміки та тривалості в серії. D) Стиль народної музики.
A) Систематичне розташування акордів. B) Мелодії, що завжди переходять у тоніку. C) Взаємодія між незалежними лініями без традиційних тональних правил. D) Контрапункт на основі мажорних гам. |