A) Використання лише програмного забезпечення для археології. B) Застосування обчислювальних методів до археологічних даних. C) Цифрове сканування археологічних об'єктів. D) Вивчення старовинних комп'ютерів.
A) Глобальна інтернет-система; використовується для онлайн-досліджень в археології. B) Програмне забезпечення для геологічної візуалізації; використовується для створення 3D-моделей артефактів. C) Графічна система взаємодії; використовується для симуляції віртуальної реальності історичних місць. D) Геоінформаційні системи; використовуються для просторового аналізу археологічних даних.
A) Визначити склад давніх матеріалів. B) Створювати 3D-моделі археологічних об'єктів. C) Розуміти відносини та зв'язки між археологічними об'єктами чи артефактами. D) Визначити вік артефактів.
A) Метод перекладу давніх мов. B) Алгоритм оптимізації; використовується для вирішення комбінаторних оптимізаційних задач при виборі місця розташування. C) Модель для реконструкції давніх поселень. D) Техніка консервації артефактів.
A) Розробка 3D-анімації історичних подій. B) Створення цифрових творів мистецтва стародавніх цивілізацій. C) Зберігання зображень археологічних знахідок у цифровому архіві. D) Вона передбачає покращення та аналіз зображень археологічних пам'яток чи артефактів за допомогою комп'ютерних алгоритмів.
A) Він дозволяє археологам тестувати теорії та сценарії у віртуальному середовищі. B) Він автоматизує процес виїмки ґрунту. C) Це полегшує проведення польових досліджень. D) Це допомагає у збереженні артефактів.
A) 3D-зображення місцевості; використовується для вивчення ландшафтів та особливостей місцевості. B) Онлайн-база даних звітів про розкопки. C) Програма для перекладу стародавніх мов. D) Цифровий архів стародавніх артефактів.
A) Виявлення рідкісних артефактів у колекції. B) Він передбачає вилучення закономірностей і знань з великих масивів археологічних даних. C) Визначення культурного походження артефактів. D) Цифрова каталогізація археологічних об'єктів. |