A) Застосування обчислювальних методів до археологічних даних. B) Використання лише програмного забезпечення для археології. C) Вивчення старовинних комп'ютерів. D) Цифрове сканування археологічних об'єктів.
A) Глобальна інтернет-система; використовується для онлайн-досліджень в археології. B) Графічна система взаємодії; використовується для симуляції віртуальної реальності історичних місць. C) Геоінформаційні системи; використовуються для просторового аналізу археологічних даних. D) Програмне забезпечення для геологічної візуалізації; використовується для створення 3D-моделей артефактів.
A) Створювати 3D-моделі археологічних об'єктів. B) Розуміти відносини та зв'язки між археологічними об'єктами чи артефактами. C) Визначити вік артефактів. D) Визначити склад давніх матеріалів.
A) Розробка 3D-анімації історичних подій. B) Вона передбачає покращення та аналіз зображень археологічних пам'яток чи артефактів за допомогою комп'ютерних алгоритмів. C) Зберігання зображень археологічних знахідок у цифровому архіві. D) Створення цифрових творів мистецтва стародавніх цивілізацій.
A) Він автоматизує процес виїмки ґрунту. B) Це допомагає у збереженні артефактів. C) Він дозволяє археологам тестувати теорії та сценарії у віртуальному середовищі. D) Це полегшує проведення польових досліджень.
A) Виявлення рідкісних артефактів у колекції. B) Цифрова каталогізація археологічних об'єктів. C) Визначення культурного походження артефактів. D) Він передбачає вилучення закономірностей і знань з великих масивів археологічних даних.
A) 3D-зображення місцевості; використовується для вивчення ландшафтів та особливостей місцевості. B) Цифровий архів стародавніх артефактів. C) Онлайн-база даних звітів про розкопки. D) Програма для перекладу стародавніх мов.
A) Метод перекладу давніх мов. B) Модель для реконструкції давніх поселень. C) Алгоритм оптимізації; використовується для вирішення комбінаторних оптимізаційних задач при виборі місця розташування. D) Техніка консервації артефактів. |