A) Вивчення старовинних комп'ютерів. B) Цифрове сканування археологічних об'єктів. C) Використання лише програмного забезпечення для археології. D) Застосування обчислювальних методів до археологічних даних.
A) Графічна система взаємодії; використовується для симуляції віртуальної реальності історичних місць. B) Геоінформаційні системи; використовуються для просторового аналізу археологічних даних. C) Програмне забезпечення для геологічної візуалізації; використовується для створення 3D-моделей артефактів. D) Глобальна інтернет-система; використовується для онлайн-досліджень в археології.
A) Визначити вік артефактів. B) Створювати 3D-моделі археологічних об'єктів. C) Визначити склад давніх матеріалів. D) Розуміти відносини та зв'язки між археологічними об'єктами чи артефактами.
A) Метод перекладу давніх мов. B) Алгоритм оптимізації; використовується для вирішення комбінаторних оптимізаційних задач при виборі місця розташування. C) Техніка консервації артефактів. D) Модель для реконструкції давніх поселень.
A) Зберігання зображень археологічних знахідок у цифровому архіві. B) Розробка 3D-анімації історичних подій. C) Створення цифрових творів мистецтва стародавніх цивілізацій. D) Вона передбачає покращення та аналіз зображень археологічних пам'яток чи артефактів за допомогою комп'ютерних алгоритмів.
A) Це полегшує проведення польових досліджень. B) Він автоматизує процес виїмки ґрунту. C) Він дозволяє археологам тестувати теорії та сценарії у віртуальному середовищі. D) Це допомагає у збереженні артефактів.
A) Програма для перекладу стародавніх мов. B) Онлайн-база даних звітів про розкопки. C) Цифровий архів стародавніх артефактів. D) 3D-зображення місцевості; використовується для вивчення ландшафтів та особливостей місцевості.
A) Він передбачає вилучення закономірностей і знань з великих масивів археологічних даних. B) Цифрова каталогізація археологічних об'єктів. C) Виявлення рідкісних артефактів у колекції. D) Визначення культурного походження артефактів. |