A) Використання лише програмного забезпечення для археології. B) Цифрове сканування археологічних об'єктів. C) Вивчення старовинних комп'ютерів. D) Застосування обчислювальних методів до археологічних даних.
A) Геоінформаційні системи; використовуються для просторового аналізу археологічних даних. B) Програмне забезпечення для геологічної візуалізації; використовується для створення 3D-моделей артефактів. C) Графічна система взаємодії; використовується для симуляції віртуальної реальності історичних місць. D) Глобальна інтернет-система; використовується для онлайн-досліджень в археології.
A) Створювати 3D-моделі археологічних об'єктів. B) Розуміти відносини та зв'язки між археологічними об'єктами чи артефактами. C) Визначити вік артефактів. D) Визначити склад давніх матеріалів.
A) Техніка консервації артефактів. B) Модель для реконструкції давніх поселень. C) Алгоритм оптимізації; використовується для вирішення комбінаторних оптимізаційних задач при виборі місця розташування. D) Метод перекладу давніх мов.
A) Зберігання зображень археологічних знахідок у цифровому архіві. B) Вона передбачає покращення та аналіз зображень археологічних пам'яток чи артефактів за допомогою комп'ютерних алгоритмів. C) Створення цифрових творів мистецтва стародавніх цивілізацій. D) Розробка 3D-анімації історичних подій.
A) Це полегшує проведення польових досліджень. B) Це допомагає у збереженні артефактів. C) Він дозволяє археологам тестувати теорії та сценарії у віртуальному середовищі. D) Він автоматизує процес виїмки ґрунту.
A) Програма для перекладу стародавніх мов. B) Онлайн-база даних звітів про розкопки. C) 3D-зображення місцевості; використовується для вивчення ландшафтів та особливостей місцевості. D) Цифровий архів стародавніх артефактів.
A) Виявлення рідкісних артефактів у колекції. B) Визначення культурного походження артефактів. C) Цифрова каталогізація археологічних об'єктів. D) Він передбачає вилучення закономірностей і знань з великих масивів археологічних даних. |