A) Історичне мовознавство B) Синтаксис C) Описова лінгвістика D) Фонологія
A) Вимирання мов B) Мовна ізоляція C) Мовний контакт D) Вивчення мови
A) Стародавній Єгипет B) Стародавня Месопотамія C) Стародавній Китай D) Стародавня Греція
A) Індоєвропейська B) Китайсько-тибетський C) Афро-азіатські D) Дравідійський
A) Індоєвропейська B) Uralic C) Хойсан. D) австронезійський
A) Баски B) Французька C) Суахілі. D) Китайська
A) Кельтський B) Романтика C) Германські D) Слов'янська
A) Морфологія B) Етимологія C) Прагматика D) Синтаксис
A) Принцип уніформітаризму B) Принцип синхронії C) Порівняльний метод D) Внутрішня реконструкція
A) Етимологія B) Психолінгвістика C) Синхронний аналіз D) Реконструкція прамов
A) Синхронний аналіз B) Внутрішня реконструкція C) Масове лексичне порівняння D) Порівняльний метод
A) 20 000 років B) 10 000 років C) 5 000 років D) 15 000 років
A) Діахронічний аналіз B) Синхронний аналіз C) Порівняльна філологія D) Психолінгвістика
A) Едвард Сапір B) Фердінанд де Соссюр C) Роман Якобсон D) Ноам Чомскі
A) Внутрішня реконструкція B) Діахронний аналіз C) Синхронний аналіз D) Порівняльний метод
A) Соціолінгвісти не вивчали більш ранні періоди. B) Грамофони записували лише усне мовлення. C) Не існувало письмових мов. D) Письмові записи завжди відстають від усного мовлення у відображенні лінгвістичних змін.
A) Стрибати → стрибав B) Співати ↔ співав ↔ заспівав C) Ходити → ходив D) Бігти → біг → біг
A) Їх завжди вважали нерегулярними. B) Вони є нерегулярними через сучасні мовні правила. C) Вони слідують тій самій схемі, що й слабкі дієслова. D) Вони є залишками повністю регулярної системи внутрішніх змін голосних.
A) Внутрішня реконструкція B) Синхронний аналіз C) Масове лексичне порівняння D) Порівняльний метод
A) Лінгвістичні докази B) Історичні записи C) Генетичні докази D) Археологічні докази
A) Через наявність схожих систем письма. B) Через конвергенцію та запозичення. C) Через те, що мовами розмовляють в одному географічному регіоні. D) Через спільний словниковий запас.
A) Різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. B) Конвергенція стосується фонетичних змін, тоді як генетична спорідненість стосується словникового запасу. C) Конвергенція призводить до утворення нових мов, тоді як генетична спорідненість – ні. D) Конвергенція передбачає запозичення, тоді як генетична спорідненість передбачає спільне походження.
A) Лише збіг (через запозичення). B) Лише генетичний зв'язок. C) Як збіг (через запозичення), так і генетичний зв'язок. D) Використання схожих алфавітів.
A) Розробка правил, які моделюють процеси словотворення з часом. B) Порівняння змін у синтаксисі між неспорідненими мовами. C) Аналіз еволюційного походження мови. D) Вивчення структури речень та принципів побудови речень. |